У Верховній Раді попередньо підтримали законопроєкт, який створює спеціальний Державний реєстр майна, зруйнованого чи пошкодженого внаслідок російської агресії.
Джерело: інформаційне управління Апарату парламенту
Станом на п’ятницю, 2 квітня, проєкт закону під номером 5177 підтримали представники комітету з питань прав людини.
“У висновку, наданому головному комітету, рекомендовано проєкт закону про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії, № 5177, прийняти за основу”, - говориться у заяві.
Перш за все законопроєкт вводить терміни “знищене майно”, “пошкоджене майно”, “втрачене майно”, “компенсація”, “реституція”.
Уточнюється, що реєстр буде функціонувати як єдина інформаційно-комунікаційна система, необхідна для накопичення, обробки та захисту інформації про майно, втрачене чи пошкоджене за роки війни на Донбасі.
У реєстр передбачається вносити на облік осіб, які матимуть право на компенсацію за таке майно чи реституцію. Окрім того, у документації містиметься інформація про визначені обсяги компенсації чи реституції.
У тексті закону говориться про можливість використання даних реєстру для формування повноцінної претензії української сторони до російського режиму Володимира Путіна, що буде реалізацією міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію.
Документи можуть бути використаними у судових процесах, позивачами яких стануть фізичні чи юридичні особи з порушеними майновими правами саме внаслідок вторгнення.
Законопроєкт визначає порядок отримання компенсації за знищене чи пошкоджене на війні нерухоме й рухоме майно.
Скільки триває військова агресія РФ в Україні
Війна почалася у лютому-березні 2014 року, коли перші підрозділи російських збройних сил почали вторгнення у Крим. Воно закінчилося повною окупацією пів острова.
Другим етапом протистояння стали бойові дії на Донбасі. Окупаційний режим Кремля утримує контроль над окремими районами Донеччини й Луганщини, зокрема й однойменними адміністративними центрами регіонів.
Читайте також:
У Зеленського пояснили скупчення військ РФ біля кордонів України;
Розвідка вказала на збільшення загрози з боку РФ на сході;
Резніков уточнив, чому не варто панікувати після переговорів Путіна з Макроном і Меркель.
