Група астрономів з Каліфорнійського університету в Ірвайні за допомогою комп'ютерної симуляції області Всесвіту розміром 60 млн. світлових років від Великого вибуху дізнались, що існують галактики, в яких відсутня темна матерія.
Джерело: Nature
Що відомо про галактики без темної матерії
Відсутність темної матерії у таких галактиках поясняється іх зіткненням із галактиками, які у тисячу разів більші за них. В результаті зіткнення у галактиках залишаються лише зірки.
Вчені нарахували щонайменше 7 таких галактик. Такі галактики можна впізнати за надзвичайним рухом зірок в їх центрі.
Ця теоретична робота показала, що позбавлені темної матерії галактики повинні траплятися часто, особливо поблизу масивних галактик, - зазначив співавтор дослідження Роберт Фельдман.
У 2018 році астрономи виявили галактики, що існують без темної матерії. Це поставило під загрозу теорію про зародження галактик біля згустків темної матерії.
Астрономи припускають, що принаймні 30% великих центральних галактик мають хоча об один супутній об'єкт з дефіцитом темної матерії.
Німецькі астрономи виявили новий тип зірок
Астрономи з Королівського астрономічного товариства Німеччини заявили про існування окремого виду зірок, які покритті продуктами горіння гелію.
Можливо, що ці зірки були сформовані в результаті рідкого злиття зірок. Вчені поясняють, що частіше за все поверхня зірок складається з водню та гелію.
Однак поверхні нового типу зірок складаються з кисню та вуглецю, які є побочними продуктами горіння гелію.
При цьому в ядрі такі зірки продовжують спалювати гелій. Одна з гіпотез допускає, що такі зірки могли сформуватись в результаті злиття двух білих карликів що залишились від масивних зірок після вичерпання усього їхнього ядерного палива.
Однак сучасні моделі еволюції зірок не можуть цілком пояснити появу нового типу космічних об''єктів.
Зазвичай ми очікуємо, що зірки з таким складом поверхні вже закінчили спалювання гелію у своїх ядрах і перебувають у шляху перетворення на білі карлики. Ці нові зірки кидають серйозний виклик нашому розумінню зіркової еволюції, - пояснив професор Клаус Вернер з Тюбінгенського університету.
Читайте також:
