Підвищення температури на планеті матиме безліч наслідків для людства у довгостроковій перспективі. Науковці вважають, перші з них можуть стати реальністю вже за кількадесят років. Вони звернули увагу на поширення повеней, які руйнують оселі людей. У найближчому майбутньому ці катаклізми можуть спровокувати масову міграцію в інші регіони. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на дослідження міжнародної групи експертів, деталі якого оприлюднив журнал Environmental Research Letters.
Учасниками дослідження стали науковці з Нідерландів, Німеччини, Швейцарії. Вони скористалися глобальним ланцюгом моделювання клімату й гідрології затоплень, яка ґрунтується на багатьох моделях.
Згідно зі світовою статистикою, щороку мільйони людей залишають свої рідні регіони саме через масові повені. Попередні дослідження цього питання продемонстрували надзвичайні ризики річних підтоплень — попередні оцінки вказують на їх зміну у бік збільшення через глобальне потепління та його вплив на гідрологічний цикл.
У разі продовження темпів зміни глобального клімату відповідно Паризької угоди та при сьогоденній чисельності населення на землі міграції з зон повеней збільшуватимуться приблизно на 50% за кожний градус підвищення загальної температури.
Якщо додати до модельованої статистики дані з прогнозу щодо темпів зростання населення, результати дослідження вказуватимуть на збільшення міграційних ризиків на 350%. При незмінності показників населення збільшення сягатиме лише 150%.
Відповідно науковій статистиці, з 2008 природні катаклізми змусили 288 мільйонів людей змінити місце проживання. Це втричі перевищує обсяги міграції через сучасні збройні конфлікти. Головна причина такого людського переміщення полягає саме у повенях.
Як повідомляв ONLINE.UA, команда науковців розробила модель земної атмосфери, яка у далекому майбутньому зазнає колапсу. Експерти Казумі Озакі та Крістофер Рейнхард передбачають, що наша планета буквально втратить весь кисень, але такі події відбуватимуться принаймні за мільярд років та упродовж тисячоліть. Це відкине усе життя на поверхні в розвитку до найстародавніших анаеробних форм — їхні різновиди коливаються від без’ядерних прокаріотів до простих грибів чи водоростей.
