Ходьба зі швидкістю не менше шести кілометрів на годину може знизити ризик виникнення проблем, пов’язаних із серцевим ритмом на 43%.
Головні тези:
Швидка ходьба зі швидкістю не менше 6 км/год може знизити ризик порушень серцевого ритму на 43% згідно з новим дослідженням.
Дослідження проведене на понад 420 тисяч жителів Великої Британії показало, що ходьба у швидкому темпі пов'язана зі зниженням ризику виникнення аритмії серця на 27%.
Метаболічні та запальні фактори грають важливу роль у зв'язку між швидкістю ходьби та порушеннями серцевого ритму.
Як швидка ходьба впливає на виникнення аритмії серця
Результати дослідження опублікували у науковому журналі BMJ Journals.
Вчені проаналізували медичні дані понад 420 тисяч жителів Великої Британії, які надали інформацію про швидкість своєї ходьби.
Частина з них (майже 82 тисячі) повідомили детально про час, який вони витрачають на ходьбу в різному темпі:
повільному (менш як 4,8 км/год);
стабільному/середньому (4,8-6,4 км/год);
швидкому (понад 6,4 км/год).
Серед усіх учасників 6,5% мали повільний темп ходьби, 53% — середній і 41% — швидкий.
Спостереження за цими людьми в середньому протягом 13 років показало, що у понад 36 тисяч учасників (9%) розвинулася та чи інша форма порушення серцевого ритму.
Ходьбу в швидкому та середньому темпах, на відміну від повільної, пов'язують зі зниженням ризику порушення серцевого ритму на 27%.
Загалом близько 36% зв'язку між темпом ходьби та всіма порушеннями серцевого ритму було зумовлено метаболічними та запальними факторами.
Дослідники врахували той факт, що про швидший темп ходьби частіше повідомляли чоловіки, які проживали в бідних районах і вели більш здоровий спосіб життя.
Вчені наголошують, що дослідження було спостережливим, а це означає, що не можна зробити однозначних висновків про те, чи є ходьба у швидкому темпі безпосередньою причиною зниження ризику порушень серцевого ритму.
Це перше дослідження, яке вивчає зв’язки між швидкістю ходьби та аритмією, і надає докази того, що метаболічні та запальні фактори можуть відігравати певну роль: швидша ходьба знижувала ризик ожиріння та запалення, що, своєю чергою, зменшувало ризик аритмії.