Брати і сестри ніколи не приходять зі зброєю в руках, аби допомогти — академік Української академії наук Віталій Луньов
Категорія
Україна
Дата публікації

Брати і сестри ніколи не приходять зі зброєю в руках, аби допомогти — академік Української академії наук Віталій Луньов

Брати і сестри ніколи не приходять зі зброєю в руках, аби допомогти — академік Української академії наук Віталій Луньов
Джерело:  online.ua

Член Української академії наук Віталій Луньов зазначає, що російська політика щодо викрадення українських дітей стала потужним викликом для світу, проте поки це лишається викликом без відповіді.

Джерело:  ютуб-канал online.ua

Братерство з росією закінчилося 24 лютого

Мій головний меседж, який виношую в голові щодо росії, особливо в останній рік, це те, що ані брати ані сестри ніколи не приходить до тебе вночі і не починають вбивати твоїх дітей, тебе, твою дружину з побажанням покращити тобі життя.

Я не можу ігнорувати те, що між росіянами і українцями, так історично склалось протягом століть, є генетична подібність між окремими групами, є певна спільна історія, через що росіяни завжди наполягають, що ми начебто брати і сестри.

За словами науковця, слід знати, що це братерство і сестринство точно закінчилося 24 лютого минулого року.

Це вже був такий маніфест, який просто покінчив з будь-якими ідеями жити в спільному наративі, оскільки вночі ані рідні, ані двоюрідні, ані троюрідні брати і сестри не приходять зі зброєю вбивати з метою допомогти.

Якими будуть наслідки воєнних злочинів РФ для світу

Віталій Луньов зазначає, що наслідки для України полягатимуть в тому, що ми неминуче стикаємося в психоаналітичному сенсі з процесом колективного трауру.

Певну частину викрадених росією дітей, на жаль, ми ніколи не зможемо повернути до себе, і тому для нас це втрата. Це також звичайно складні долі батьків, які, наприклад, залишилися в Україні, чи будуть повернуті в Україну з окупованих територій, а з дітьми вже контакт буде складно знайти. Тобто в цьому плані це велика вага моральної психологічної травматизації цієї частини нашого населення.

Щодо самої Росії, за словами науковця, то прогнозувати не можна до моменту, поки вона не програє.

Ми не можемо прогнозувати і говорити, що з нею буде, бо реально, поки для неї викрадення українських дітей це ще один інструмент впливу на нас. Щодо світу — для світу це знову виклик, як була Буча.

За словами Луньова, на викрадення росіянами українських дітей має бути окремий відгук цивілізованої спільноти. Допоки це лишається викликом без відповіді.

  Читайте також:

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?