Це добре. Литва відповіла на погрози Білорусі "пробити коридор" до Балтики
Категорія
Політика
Дата публікації

Це добре. Литва відповіла на погрози Білорусі "пробити коридор" до Балтики

Прапор Литви
Джерело:  Delfi

Влада Литва заявила, що не злякалася нових натяків команди білоруського диктатора Олександра Лукашенка на вторгнення в їхню країну. Ба більше, Вільнюс навіть відшукав у цих заявах позитив.

У Литві прокоментували нові скандальні заяви білоруського режиму

За словами депутата Європейського парламенту від Литви Пятраса Ауштрявічюса, погрози, з якими нещодавно виступив заступник держсекретаря Ради безпеки Павло Муравейко, є доказом того, що санкції Вільнюса дійсно працюють.

Погрози Павла Муравейка "пробити коридор" для транзиту білоруських товарів через Литву свідчать про те, що введені проти Мінська обмеження мають вплив на економічні та фінансові результати державного бюджету Білорусі. Це добре, – заявив Ауштрявічюс.

На переконання депутата, "Мінськ сам по собі, можливо, і не становить військової загрози або ризику”, однак він все-таки виконує накази й примхи Путіна.

Це означає, що Вільнюс повинен бути готовий до різних сценаріїв розвитку події.

Ауштрявічюс також офіційно попередив режим Лукашенка, що будь-які провокації проти Литви одразу отримають жорстку відповідь.

У Литві ми робимо все можливе, зміцнюємо свою обороноздатність. Головне, що є повне партнерство з нашими партнерами і з НАТО, і з Євросоюзу, і це тільки початок. Тому замахнутися взагалі на Захід, а Литва – частина Заходу – це дуже ризиковано, навіть для Александра Григоровича з його генералами тощо. Тому що відповідь була б, я б сказав, непропорційно суворою для тих, хто спробував би це зробити, – зазначив політик.

Що відомо про нові погрози Литві з боку Мінська

Як уже згадувалося раніше, один із представників білоруського режиму Павел Муравейко цинічно пригрозив, що Мінськ "має всі підстави" для агресії проти Литви, аби забезпечити транзит білоруських товарів.

Литва фактично заборонила нам переміщати свої товари через кордон. За всіма нормами міжнародного права такий крок належить до економічної агресії. З погляду банальної логіки ми маємо всі підстави, щоб прорубати життєво важливий для нас коридор силою зброї, – сказав поплічник Лукашенко.

Категорія
Україна
Дата публікації

74% українців виступають за продовження боротьби проти агресії Росії навіть у разі припинення підтримки США

ЗСУ
Джерело:  The Economist

Близько 74% українців виступають за продовження боротьби проти Росії навіть без американської підтримки. Про такі дані свідчить свіже опитування Ipsos на замовлення The Economist.

Головні тези:

  • Більшість українців (74%) підтримують продовження боротьби проти агресії Росії навіть без зовнішньої підтримки.
  • Помітний оптимізм: 59% опитаних вважають, що Україна може перемогти на полі бою.
  • 80% українців виступають проти скорочення Збройних сил та 70% відкидають призов молодших солдатів.

Більшість українців виступає за продовження війни проти РФ

Український історик Андрій Плахонін на Facebook зауважив ключові показники, серед яких також помітна більшість опитаних (59% проти 21%) каже, що, на їхню думку, Україна все ще може перемогти на полі бою.

Лише 6% українців були б готові визнати окуповані РФ території від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, "хоча більше можуть визнати Крим і частини східної України, які Росія захопила 2014 року (11% і 27% відповідно)", пише Плахонін.

Крім того, 80% виступають проти скорочення Збройних сил України, ще однієї ймовірної вимоги Росії.

Аналогічна кількість відкидає призов молодших солдатів (70% проти 17%).

Щодо питання виборів в Україні — 62% українців відкидають цю ідею до офіційного закінчення війни. Ще 19% розглядають їх лише під час припинення вогню. І лише 14% згодні з Білим домом у тому, що вони мають відбутися якомога швидше.

Зауважує історик ще один цікавий нюанс, що стосується НАТО.

З імовірних вимог Росії лише відмова від прагнення України вступити до НАТО має чисту підтримку: 38% за та 37% проти, та й то, різниця ледь виходить за межі похибки.

Тут, на думку Андрія Плахоніна, "скоріше зіграло розчарування в дієздатності НАТО після зміни адміністрації в Білому домі".

The Economist спеціально замовив опитування для перевірки деяких тверджень нинішньої американської адміністрації.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?