У Державному бюро розслідувань пояснили, чому не затримали Романа Гринкевича, сина бізнесмена-корупціонера Ігоря Гринкевича. Як відомо, 18 січня ДБР заявило, що Роман переховується від правоохоронців та подало в розшук.
Чому ДБР допустило зникнення Романа Гринкевича
З коментарем з цього приводу виступила радниця ДБР Тетяна Сапьян.
Журналісти поцікавилися у неї, "як взагалі могло статися, що людина у такій резонансній справі просто взяла і зникла".
Не те щоб вона зникла. Вона переховується. Можливо, ми не виключаємо, що міг трапитися ряд певних чинників. Ми з вами прекрасно пам’ятаємо, що з кінця грудня увага прикута до львівського бізнесмена, який є прямим родичем того, хто зараз переховується. …Ці обставини накалялися до моменту цього тижня. Але ми маємо розуміти, що ДБР не може просто безпідставно затримати. Щоб оголосили підозру та обрати запобіжний захід, потрібно назбирати достатньо доказів, - пояснює Тетяна Сапьян.
Радниця ДБР звернула увагу на те, що кримінальне провадження, по якому львівський бізнесмен наразі перебуває у СІЗО, стосувалося давання хабаря.
А кримінальне провадження, яке стосувалася саме оборудок з Міноборони (в якому фігурує Роман Гринкевич - ред.) – ми очікували результати експертиз в тому числі. Коли ми назбирали достатньо аргументів для обвинувачення, тоді оголосили підозру, - зазначає вона.
Що важливо знати про справу Гринкевичів
Державне Бюро розслідувань кілька місяців тому порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн.
Слідство встановило, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету за попередніми оцінками на 1,2 млрд грн та відповідно зриву постачання.
Правоохоронці також виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за семи договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобовʼязань. Також, встановлено, що вісім договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
Крім того, аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів вказаних підприємств, виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ.
