Для революції в Росії, або будь-якій іншій країні пострадянського простору, необхідно виконання п'яти умов, які зроблять зміну влади неминучою.
Про це в інтерв'ю ONLINE.UA заявив відомий російський історик, професор, доктор історичних наук Валерій Соловей.
«Перше: економічні та соціальні проблеми. Головне - навіть не самі проблеми, а їх сприйняття. В одних умовах соціальна нерівність виглядає прийнятно, а в інших - образливо», - підкреслив він.
За його словами, «в Україні перед Помаранчевою революцією 2004 року було безпрецедентне економічне зростання, що дозволило сформуватися українському "середньому класу", але цей середній клас сприймав економічну ситуацію в країні як несправедливу, неефективну і корумповану».
«Друге: неефективність влади. Якщо влада виглядає несправедливою і слабкою одночасно, то це викликає суспільне обурення. У 2013 році Революція гідності починалася досить мляво. Але після того, як в кінці листопада міліція побила на Майдані Незалежності студентів, почалася масова мобілізація», - нагадав учений.
Соловей зазначив, що в той час «в очах громадської думки влада вчинила несправедливо».
«Вона вчинила ще й вкрай нерозумно з точки зору власних інтересів, тобто неефективно. Якби цього побиття не сталося, події розвивалися б по-іншому, і табір на Майдані міг би розсмоктатися. В революціях завжди саме влада виступає провокатором масового невдоволення», - додав історик.
Третьою умовою революції вчений назвав відповідну ідеологію.
«У всіх революціях і в усі епохи вона зводиться до двох пунктів. По-перше, ми хочемо справедливості! Про справедливість говорять всі, хоча розуміють під нею різні речі. По-друге, головною перешкодою на шляху до справедливості вважають несправедливу владу. Революційна ідеологія завжди проста і популістська», - заявив він.
Соловей наголосив, що це є сильною стороною такої риторики, «тому що люди не дискутують про майбутнє державного устрою або економічну модель, а просто хочуть справедливості тут і зараз, і хочуть повалити владу, в якій бачать джерело несправедливості».
«Четвертий фактор: розкол еліт. Він відбувається не одразу. Для цього розколу необхідний тиск знизу. Якщо він є, то частина еліти думає: ми б не хотіли йти на дно з цим режимом, давайте приєднаємося до повсталого народу. Приклад України тут дуже показовий. Розкол еліт був і під час Помаранчевої революції, і під час Революції гідності. Таким чином, формується єдність частини еліти і революційного народу», - нагадав експерт.
І п'ятим фактором є зовнішній вплив.
«Під зовнішнім впливом не треба розуміти якусь змову, засилання пропагандистів або зброї. Хоча в першій половині ХХ століття такі методи широко використовувалися комуністами і Радянським Союзом. Але не тільки ними. Сьогодні зовнішній вплив реалізується інакше: через фінансування, допомогу і підтримку інститутів громадянського суспільства, правозахисників, незалежної преси. Тобто за допомогою створення таких ось цивільних мереж», - розповів історик.
Соловей додав, що «зовнішній вплив - це також приклад того, як можна жити, світ відкритий, можна по ньому більш-менш вільно їздити, є інтернет: люди порівнюють життя, наприклад, в Україні і РФ, в Польщі чи Німеччині».
«Де краще жити? Після цього людина задається питанням: а чому ми живемо так погано? Далі слідує думка, що можна жити краще, і треба б спробувати це організувати у себе вдома. В Україні Захід виступав моделлю для наслідування, а Росія - антимоделлю. Ось в цьому сила зовнішнього впливу - в привабливості моделі, а вже потім у формуванні соціокультурних мереж цивільного характеру. Чи означають такі мережі, що Захід інвестує в політику і готує змову? Ні. Але ці мережі об'єктивно служать інструментами його впливу. Це те, що прийнято називати soft power - "м'яка сила", - резюмував він.
Більше читайте в інтерв'ю на ONLINE.UA: Долі України та Росії залежать від однієї речі - історик Соловей про революції і проблеми Кремля.
- Категорія
- Спорт
- Дата публікації
Українець Середа виборов "бронзу" на етапі КС-2025 зі стрибків у воду
Українець Олексій Середа виграв бронзову нагороду у фіналі Кубка світу зі стрибків у воду з 10-метрової вишки. Сталося це на другому етапі змагань в канадському Віндорзі.
Головні тези:
- Олексій Середа виграв бронзову медаль на другому етапі Кубка світу зі стрибків у воду з 10-метрової вишки.
- Українець впевнено пройшов кваліфікацію і змагався у фінальному раунді з 12 стрибунами у воду.
- Подібний успіх український спортсмен здобув уперше в сезоні Кубка світу зі стрибків у воду 2025.
Середа став бронзовим призером КС-2025
Змагання зі стрибків з 10-метрової вишки серед чоловіків розпочалися з кваліфікації, де виступали два українці: чотириразовий призер ЧС Олексій Середа й чемпіон світу серед юніорів Марк Гриценко.
Середа виграв кваліфікаційні змагання, а Гриценко посів 17-ту сходину і у підсумку не зміг відібратися до фіналу.
Загалом у вирішальному раунді змагань між собою за медаль Кубка світу змагалися 12 стрибунів у воду.
Українець провів на проміжній першій сходинці турнірної таблиці першу половину змагань. Другий стрибок став найуспішнішим для українця в першій половині: за спробу з коефіцієнтом 3.7 українець отримав 88.80 балів.
Лідерство у фіналі Середа втратив через четвертий стрибок складністю 3.6 бала. За нього українець отримав 55.8 бала, що стало 11-м результатом у раунді, внаслідок чого опустився на четверте місце.
Проте в останньому стрибку українець продемонстрував найкращий результат серед усіх спортсменів набравши 91.8, що у підсумку дозволило йому піднятися на третю сходинку. Після фінальної спроби перевага Середи над четвертою позицією на якій опинився австралієць Кессієль Руссо відділяло 0.05 бала.
Кубок світу зі стрибків у воду. Стрибки з вишки, 10 м (чоловіки)
Лікун Чен (Китай) — 511.10
Цзифен Чжу (Китай) — 499.40
Олексій Середа (Україна) — 490.80
Це перша медаль України у сезоні Кубка світу зі стрибків у воду. Востаннє нагороду на цьому рівні українці здобували у тогорічному суперфіналі: у жіночих синхронних стрибках її вибороли Ксенія Байло та Софія Лискун.
Наступним стартом для спортсменів стане суперфінал Кубка світу, який пройде з 2 по 4 травня в Пекіні.
