ГУР оприлюднило детальний розбір ударного безпілотника РФ “Герань-5"

ГУР

Олена Шевченко

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило характеристики та компонентну базу нового російського безпілотника "Герань-5".

Головні тези:

Одна з основних характеристик безпілотника “Герань-5” - повна злітна маса 850 кг та крейсерська швидкість 450–600 км/год.
Ударний БпЛА “Герань-5” має тривалість польоту близько 2 години та дальність до 950 км.

Новий ударний БпЛА РФ “Герань-5”: особливості та характеристики

На порталі War&Sanctions оприлюднений детальний розбір нового російського ударного безпілотника "Герань-5": інтерактивну 3D-модель дрона, складові, електронну компонентну базу та основні тактико-технічні характеристики.

Перші фото й базові деталі цього БПЛА воєнна розвідка розкрила минулого тижня.

Безпілотник нагадує іранський Karrar, більшість блоків ідентичні аналогічним блокам з інших алабузьких "Гераней", а ворог опрацьовує можливість запуску дрона зі штурмовика Су-25.

Наразі оприлюднюється повний технічний портрет ворожої розробки.

Основні характеристики "Герані-5":

повна злітна маса — 850 кг;
крейсерська швидкість — 450–600 км/год, що суттєво перевищує показники "Герані-3";
тривалість польоту — близько 2 годин;
оціночна дальність — до 950 км;
максимальна висота — 6 км (фактично зафіксоване застосування — від 200 м до 3 км).

Як силова установка використовується китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою в 200 кгс (1960 ньютонів).

Безпілотник має аналогічні до інших "Гераней" компоненти: польотний контролер FCU, інерціальну навігаційну систему SADRA/MINSOO, супутникову навігаційну систему "Комета-М12" із 12-елементною CRP-антеною, систему передачі телеметричних даних Tracker V3 на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/LTE модемів, MESH-модем Xingkai Tech XK-F358 тощо.

Обшивка фюзеляжу, крила та хвостове оперення виготовлені з вуглецевого волокна, силова конструкція – з алюмінієвого профілю та заліза.

Для маркування апаратів росіяни застосовують аналогічну для модифікацій "Герані-2" з ракетами Р-60 та ПЗРК експериментальну серію "Е".

Ідентифікована електронна компонентна база має походження з трьох країн – КНР, США та Німеччини. З повним переліком компонентів, їх маркуванням та фото можна ознайомитись за посиланням.

Також ГУР оприлюднило ще 105 електронних компонентів іноземного виробництва, ідентифікованих у застосованих Росією БПЛА "Герань-2", Zala T-20 і крилатій ракеті класу "повітря-поверхня" Х-32.

Розширення номенклатури російських засобів ураження, зроблених за іранськими прототипами, а також продовження використання компонентної бази виробників з країн вільного світу свідчить про необхідність посилення зусиль щодо блокування доступу держав-агресорів до технологій, наголосили в ГУР.