Як людству вдалось уникнути вимирання майже мільйон років тому — пояснення вчених

Марія Власова

Джерело: online.ua

Близько 900 тис років тому людство перебувало під загрозою масового вимирання через різку зміну клімату, однак нашим стародавнім пращурам вдалось вижити.

Як людям вдалось вижити в умовах різких кліматичних змін майже мільйон років тому

У новому дослідженнні вчених, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, показується, як останні 1 тис 300 пращурів сучасної людини пережили глобальну кліматичну катастрофу.

Відповідно до результатів нового геномного дослідження, опублікованого минулого року, у певний проміжок часу різкі зміни клімату призвели до того, що популяція стародавніх людських істот скоротилась до 1 тис 300 осіб.

У той же час розпочалась масова міграція стародавніх людей з африканського континенту.

Дослідження підтверджує попередні висновки щодо дат, у які популяція стародавніх людей скоротилась майже до критичного рівня.

Середньоплейстоценовий перехід, під час якого клімат Землі пережив період надзвичайних потрясінь, що призвело до вимирання багатьох біологічних видів.

За результатами спроб відтворити міграцію стародавніх людей з з Африки в Європу та Азію на основі нечисленних решток і кісток та кам'яних артефактів, вчені дійшли висновку, що було кілька хвиль міграції.

Два нещодавні дослідження пов'язали міграцію людей з тим самим "вузьким місцем" у популяції, коли їхня чисельність критично скоротилася.

Уважне вивчення геному людини показало, що "вузьке місце" в популяції призвело до втрати генетичного різноманіття близько 900 тис років тому. Друге дослідження, опубліковане кількома тижнями пізніше, вивчало ранні археологічні знахідки в Євразії і датувало "вузьке місце" 1,1 млн років тому.

Геологи Джованні Муттоні з Міланського університету і Денніс Кент з Колумбійського університету розпочали спробу звузити часові рамки "вузького місця".

Для цього дослідники провели переоцінку записів про місця проживання ранніх гомінідів по всій Євразії і знайшли групу стоянок, надійно датованих 900 тис років тому.

Вони порівняли свої висновки з даними про морські відкладення, які зберігають докази змін клімату у вигляді ізотопів кисню. Співвідношення кисню, затриманого в шарах осадових порід, вказує на те, чи був клімат теплішим або холоднішим у той час, коли відкладалися мінерали.

Що ледве не призвело до повної загибелі стародавніх людей

Геномні дані та датування знахідок гомінідів разом вказують на те, що "вузьке місце" і міграція були одночасними.

Під час перехідного періоду в середині плейстоцену рівень світового океану впав, і Африка та Азія висохли, утворивши великі ділянки посушливого клімату.

Гомініди, що жили в Африці, опинились у жахливих умовах, позбавлених їжі та води.

На щастя, з падінням рівня моря відкрилися сухопутні шляхи до Євразії, і вони змогли перебратися туди. Це й стало їхнім порятунком, і нашим, відповідно, теж.

Швидше за все, "вузьке місце" в популяції предка сучасного Homo sapiens і його міграція сталися одночасно в результаті кліматичних потрясінь, що відбувалися близько 900 тис років тому.

Ми припускаємо, що посилення посушливості під час морської ізотопної стадії 22, яка спричинила поширення саван і посушливих зон на більшій частині континентальної Африки, підштовхнуло ранні популяції Homo в Африці до адаптації або міграції, щоб уникнути вимирання, - йдеться у висновках дослідників.

Швидка міграція у відповідь на суворий кліматичний тригер і супутні засоби для втечі — ось що може пояснити міграцію з Африки 0,9 мільйона років тому і сприяти сучасним геномним доказам у сучасних африканських популяціях "вузького місця".