Науковці б'ють на сполох через деоксигенацію океану — дані дослідження

Олена Шевченко

Джерело: УНІАН

Вчені виявили вкрай тривожні зміни на дні океану, які відбулися всього за 10 років спостережень. Зникають ключові види, які допомагають переробляти поживні речовини, а разом з ними і баланс життя на морському дні, і це може бути ознакою більш масштабної екологічної кризи.

Головні тези:

Дослідження показують тривожні зміни на дні океану, що можуть бути ознакою більш масштабної екологічної кризи.
Деоксигенація океану призводить до зменшення кисню в глибоководних районах, що впливає на життя морських організмів.

Світовий океан накриває екологічна криза

Дослідження, проведене морськими екологами Крейгом Р. Смітом і Фабіо К. Де Лео, використовувало кабельну обсерваторію NEPTUNE в каньйоні Барклі, на глибині майже 900 метрів, для спостереження за тим, як тварини реагують на затонулий органічний матеріал з плином часу.

Ці матеріали — кістки китів, деревина і карбонати — зазвичай викликають бурхливу активність серед спеціалізованих глибоководних видів.

У нормальних умовах туша кита на морському дні стає глибоководним бенкетом. Першими прибувають падальники, такі як акули-спинки і міксини, які пожирають м'які тканини. Друга хвиля, "інженери екосистеми", містить такі види, як Osedax, також відомі як "зомбі-черв'яки". Ці кільчасті черв'яки розчиняють кістки за допомогою бактерій, отримуючи доступ до жирів, що містяться в них, і відкриваючи останки для безлічі інших організмів.

У цьому експерименті вчені помістили три ребра горбатого кита і шматок ялиці Дугласа на дно океану і почали спостереження, які тривали вісім місяців і періодично продовжувалися протягом майже десяти років. За даними ZME Science, Osedax так і не з'явився на кістках ні через вісім місяців, ні навіть через 9,2 роки.

Що стосується деревини, то молюски-деревоточці роду Xylophaga зазвичай починають заселяти колоди протягом року. Тут же вони не показали навіть свої сифони до закінчення двох років, що вказує на затримку або ослаблення реакції. Ці затримки далекі від норми і свідчать про більш глибокі порушення в місцевій екосистемі.

На думку дослідників, ця відсутність активності може бути безпосередньо пов'язана з явищем, відомим як "деоксигенація океану". Підвищення температури атмосфери призводить до потепління поверхні океану. Це знижує його здатність утримувати кисень і обмежує змішування з більш глибокими, холодними шарами. В результаті в глибоководних районах збільшується кількість місць, де рівень кисню знижується, і вони перестають приваблювати своїх звичайних мешканців.

Відсутність розкладачів — це не просто біологічна дивина, це вказує на колапс глибоководного колообігу поживних речовин. Без черв'яків і молюсків, які запускають цей процес переробки, органічні матеріали залишаються на морському дні.

Коли розкладання сповільнюється або припиняється, харчовий ланцюг починає розпадатися, від найдрібніших мікробів до промислових популяцій риб, від яких залежить людство. І якщо зони з низьким вмістом кисню продовжать розширюватися, ця тенденція може не залишитися обмеженою тільки каньйоном Барклі надовго.