3 серпня в ході переговорів Тристоронньої контактної групи в Мінську обговорили питання безпеки, звільнення заручників, відкриття контрольних пунктів в'їзду-виїзду, а також спрямовану на спостерігачів СММ ОБСЄ агресію з боку бойовиків на Донбасі.
Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на Facebook прес-секретаря представника України в контактній групі Леоніда Кучми Дарки Оліфер.
"Безпека залишається ключем до повноцінного вирішення політичних, гуманітарних та соціально-економічних проблем. Тривають систематичні обстріли з боку ОРДЛО, гинуть люди, руйнується інфраструктура. Основна передумова до врегулювання ситуації з безпекою - це повернення Україні контролю за українсько-російським державним кордоном", - написала Оліфер.
Також прес-секретар Кучми зазначила: "З великими труднощами ми продовжуємо роботу зі звільнення заручників. Представники ОРДЛО довгий час не давали інформації про місцезнаходження багатьох наших людей. Раніше вони стверджували, що у них знаходиться тільки 21 чоловік. Сьогодні представники ОРДЛО визнали, що в заручниках на непідконтрольній Україні частині Донбасу знаходяться 45 осіб. Загалом ми вимагаємо звільнення 107 незаконно утримуваних осіб. Також ми наполягаємо на всебічній участі Міжнародного Комітету Червоного Хреста в процесі звільнення людей, - мова йде і про допуск експертів МКЧХ до заручників, і про виявлення їх місцезнаходження".
"Україна в черговий раз загострила питання відкриття КПВВ в Золотому. Представники ОБСЄ підтверджують: немає причин, щоб не відкривати цей пункт пропуску, якого так потребують жителі Луганської області. На жаль, представники ОРЛО так і не надали чітких пояснень щодо причин, з яких вони блокують відкриття такого КПВВ", - продовжила вона.
"Також ми стурбовані випадками агресії щодо співробітників СММ ОБСЄ, які відбуваються на непідконтрольній Україні частині Донбасу. Спроби залякування і систематичні обстріли дронів ОБСЄ - пряма загроза базовим принципам Мінських домовленостей", - резюмувала Дарка Оліфер.
Як повідомляв ONLINE.UA, на минулому засіданні обговорювалися питання збільшення кількості обстрілів на Донбасі і систематичне недотримання Мінських угод.
Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про намір відвідати парад у Москві 9 травня. Він вважає, що ніхто не може вказувати йому, куди їхати.
Головні тези:
- Роберт Фіцо має намір взяти участь у параді в Москві 9 травня, не враховуючи рішення ЄС про відмову від подібних заходів у 2022 році.
- Премʼєр-міністр Словаччини вважає, що ніхто не може обмежувати його свободу вибору місця візиту, наголошуючи на важливості демократичних цінностей.
- Європейський Союз вважає участь лідерів у таких заходах у Росії неприйнятною через агресивну поведінку країни у Європі, зокрема у війні проти України.
Фіцо вперто вирішив їхати до Москви на парад
Очільник словацького уряду назвав застереження Каї Каллас стосовно поїздки у Росію погрозами.
Я їду до Москви дев'ятого травня. Попередження пані Каллас — це шантаж чи оголошення про те, що я буду покараний, коли повернуся з Москви? Я не знаю, але я знаю, що зараз 2025 рік, а не 1939.
Роберт Фіцо
Премʼєр-міністр Словаччини
Він також раніше казав, що "ніхто не може вказувати йому, куди їхати чи не їхати", наголосивши на необхідності для ЄС "дебатів про сутність демократії". Таку думку він пояснив тим, що йому не подобається те, "що сталося в Румунії чи Франції та що за майдан Захід влаштовує в Грузії чи Сербії".
Кая Каллас наголошувала: участь європейських лідерів у заходах до 9 травня в Москві "не буде сприйнята легковажно з європейської сторони, оскільки Росія веде справжню війну в Європі".
Речниця Єврокомісії Анітта Хіппер на брифінгу 16 квітня, коментуючи заяву Фіцо, нагадала, що у 2022 році всі країни ЄС, у тому числі й Словаччина, вирішили відмовлятися від запрошень Росії на подібні заходи.
Представниця ЄК наголосила, що Росія використовує річницю завершення Другої світової війни для виправдання своєї агресивної війни проти України.
З нашого боку важливо не надавати цьому легітимності, беручи участь у таких заходах, як цей парад. І, власне, у нас також є рішення Ради з цього приводу: держави-члени, включаючи Словаччину, погодилися у 2022 році відхиляти такі запрошення.
