Концепція про управління державою в особливий або надзвичайний період була розроблена в Міністерстві оборони, після чого була схвалена в Раді нацбезпеки і оборони та подана на розгляд Порошенко.
Займатися реалізацією концепції буде Кабінет міністрів, який до того ж буде щорічно, до 1 лютого, звітувати про прогрес у цьому.
Відповідальним за контроль виконання підписаного указу був призначений секретар РНБО Олександр Турчинов.
Росія останнім часом перетворюється на ресурсну базу Китаю, при цьому місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.
Головні тези:
Росія перетворюється на ресурсну базу Китаю через сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру.
Транспортування вугілля до Китаю та розробка вугільного родовища є прикладами зростаючої економічної залежності.
Місцеві громади не отримують обіцяних вигод від спільних проєктів, а робочі позиції займають китайські спеціалісти.
Росія стає сировинним придатком Китаю
Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, а місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.
Повідомляється, що одним із ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Дерипаски та китайської Shenhua Group.
Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати 5 млн тонн вугілля щороку до Китаю — близько 500 вантажівок на добу.
Для цього будується нова траса, яка пройде лише за 200 метрів від сільських городів, за 1,6 км від джерела мінеральної води "Ямаровка" та через ліси з рідкісними видами рослин. Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські спеціалісти.
Тим часом компанія вирубує кедрові ліси, а спроби перенести трасу далі від заповідної зони гальмує бюрократія.
Залежність від Китаю проявляється і в туризмі. Іркутська область активно розвиває маршрути для китайських відвідувачів, бізнесмени з Пекіну скуповують землю й будують готелі на узбережжі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців та дедалі відвертіше називають озеро "своїм". За оцінками, на Далекому Сході вже мешкає до 2 млн громадян Китаю.
Таким чином, навіть символ російського природного багатства — Байкал — поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами.
