Баклани — птахи значних розмірів, пристосовані до водного середовища. Науковці доволі часто називають їх “космополітами” адже їх не можна зустріти лише в північно-центральних районах Сибіру та Канади. Попри це, у народній творчості та культурі цим птахам дісталися дещо гірші прізвиська, до прикладу, "птах з пекла", "чорна смерть" та навіть "рибний терорист". Професор англійської мови з Королівського коледжу Лондона Гордон Макмаллан вирішив розібратися, чому так сталося.
Головні тези:
- Страх перед бакланом пояснюється хибними уявленнями про “хороших” та “поганих” істот.
- Значний вплив на це явище має художня література.
Загадковий баклан — що з ним не так
На переконня Макмаллана, головна проблема полягає не в птахові, а в людському сприйнятті істот та явищ.
Річ у тім, що саме люди звикли мислити бінарними категоріями — тобто для нашої психіки звично ділите все на "хороше" та "погане".
За словами професора, страхітливий образ баклан посилюють навіть відомі письменники.
Що важливо розуміти, Вільяма Шекспіра часто асоціював цього птаха з жадібністю.
Ба більше, в поемі Джона Мілтона "Втрачений рай" диявол навіть зображений у його подобі.
Частково упередження пояснюється зовнішністю птаха — його темним оперенням і характерною позою з розкритими крилами, яка для людей виглядає загрозливо.
Ні для кого не секрет, що баклан постійсно потрапляє під шквал критики з боку рибалок.
Останні часто звинувачують цих птахів у надмірному вилові, попри те, що їхні апетити не перевищують норму для інших рибоїдних птахів.
Жоден птах не може контролювати, як його сприймають, — наголосив професор Гордон Макмаллан.
Більше по темі
- Категорія
- Культура
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
