Схильність людини до раннього пробудження може бути "подарунком" неандертальців — дослідження

Олексій Грушевський

Джерело: The Guardian

Група американських вчених виявила, що успадкована від неандертальців ДНК може бути причиною того, що деякі люди є "жайворонками" – рано просинаються та засинають.

“Жайворонки” мають геном неандертальців

Вчені припускають, що схильність людини до раннього пробудження та засинання може бути успадкована від неандертальців.

Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане у науковому журналі Genome Biology and Evolution.

Група американських вчених виявила, що успадкована від неандертальців ДНК може бути причиною що деякі люди є "жайворонками" – рано просинаються та засинають.

Більшість генів, які сучасні люди отримали в результаті давніх схрещувань, відсіяла еволюція. Однак невелика їхня частина все ж залишилася. Ймовірно, саме ці гени допомагали Homo sapiens адаптуватися до нового середовища, коли близько 70 000 років тому вони мігрували з Африки до Євразії, – йдеться у дослідженні.

На той час там вже проживали пристосовані до життя у більш прохолодному кліматі неандертальці. Завдяки схрещуванню між цими видами сучасні люди мають до 4% ДНК останніх. Зокрема, йдеться про гени, пов'язані з пігментацією шкіри, волоссям, жиром та імунітетом.

Дослідники проаналізували ДНК сучасних людей та неандертальців і виявили, що в них різні циркадні ритми. Також вони звернулися до UK Biobank, який зберігає генетичну інформацію, дані про здоров’я та спосіб життя пів мільйона людей. За допомогою цього науковці побачили, що багато людей були носіями генетичного варіанту, пов'язаного з раннім прокиданням.

Однак гени неандертальців не обов’язково потрібні, що бути "жайворонком". На це впливають сотні різних генів, навколишнє середовище та культура.

За словами співавтора дослідження Джона Капри, багато сучасних людей є носіями генів неандертальців, які допомогли нашим предкам пристосуватися до життя у вищих широтах.

Ми не вважаємо, що ранковий підйом – це те, що насправді було корисним. Скоріше, це сигнал того, що "годинник" працює швидше і краще пристосовується до сезонних коливань рівня освітленості.

У вищих широтах корисно мати більш гнучкий "годинник", який краще пристосовується до сезонних змін рівня освітленості, – каже науковець.

За словами професора Марка Масліна, який не брав участь у дослідженні, тепер у вчених є генетичні докази того, що деякі люди дійсно є "жайворонками".

Коли люди розвивалися в тропічній Африці, тривалість дня в середньому становила 12 годин. Зараз мисливці-збирачі витрачають лише 30% свого неспання на збирання їжі, тому 12 годин – це дуже багато часу. Але чим далі на північ, тим коротшими стають дні взимку, коли їжі особливо бракує. Тому неандертальцям і раннім людям було доцільно починати збирати їжу, як тільки з'являлося світло, при якому можна було працювати, – пояснює він.

Палеохудожники показали, як виглядав неандерталець

"Від неандертальця, на ім'я Krijn залишився лише фрагмент черепу. Знайдений він був на дні Північного моря, яке 50 тисяч років тому було мілкішим на близько 50 метрів. Krijn жив у Європі близько 50 – 70 тисяч років тому та є першим представником виду, виявленим у Нідерландах. Близнюки Адрі та Альфонс Кенніс займаються палеореконтрукцією. І тепер вони показали всьому світу як, ймовірно, виглядав неандерталець Krijn", - йдеться в повідомленні.

За словами вчених, фрагмент черепа неандертальця Krijn їм вдалося виловити на дні Північного моря разом з кістками інших давніх тварин. На нього натрапив колекціонер скам'янілостей з Бельгії Люк Антоніс.

В результаті експертизи стало зрозуміло,що кістка належить чоловіку-неандертальцю, який жив 50 – 70 тисяч років тому. Що важливо розуміти, ця знахідку наразі називають найдавнішою кісткою давньої "людини", яку знайшли під водою.