Оборона маріупольского заводу "Азовсталь" стала однією із найзнаковіших та найболючіших сторінок російсько-української війни. Морський піхотинець ВМС ЗСУ Іван Голобоков був одним з тих, хто робив усе можливе, щоб стримати російські війська у Маріуполі якомога довше й не дати їм просунутися далі. Він поділився своїми спогадами про вирішальні дні в історії нашої країни.
Джерело: ютуб-канал online.ua
Якою була битва за "Азовсталь"
Як згадує боєць, спочатку на оборону заводу він та його побратими не ставали, оскільки лінія оборони була набагато більше, ніж територія заводу. Морпіхам доводилося виїжджати на позиції та виконувати бойові завдання.
Іван Голобоков відверто зізнається, що запам'ятав "Азовсталь" сирою й брудною.
Однак перші враження від побаченого на заводі важко назвати неприємними після того, що довелося пережити напередодні початку його облоги. Росіяни безупинно гатили з літаків, кораблів та вертольотів.
Після такого на всілякі дрібниці, до прикладу, бруд та пил, ти вже уваги не звертаєш. Це вже другорядне взагалі. Там Було багато військових, які були готові захищати Батьківщину. Мені запам'яталася така фраза: Солдат не повинен бути готовий померти, він повинен бути готовим вбивати". А я скажу, що це дуже вірна фраза, однак відчувалося, що вмирати також реба бути готовим. Не лише вбивати... — згадує Іван Голобоков.
На переконання морпіха ЗСУ, у добре спланованій оперції немає місця для героїзму.
Що допомогло не зламатися під час облоги "Азовсталі"
Боєць пригадує, що під час битви за завод він бачив різні речі та різних людей.
За його словами, були кулеметники, які боялися йти стріляти з кулемета, а також музиканти, які брали кулемети і досить вдало воювали. Саме тому, на переконання Івана Голобокова, не має значення, як називається підрозділ.
Має значення, що в тебе в душі. Я не скажу нічого такого пафосного. Гідні люди були навколо мене, і завдяки цьому я також поводив себе гідно. Я пам'ятаю, як був в Широкине і прийшов на позиції - там були молоді хлопці. Вони помітили, що я був засмучений і сказали мені щось таке мотивуюче. Я вже йшов від них до себе і думав, як так виходить, що 27-річні хлопці надихають мене, 43-річного? - зізнається морпіх ЗСУ.
Читайте також:
Тримав маля, як маленького Ісуса. Морпіх ЗСУ пригадав знищення росіянами Маріупольсокого драмтеатру — відео
Нас накрили "Градами". Морпіх ЗСУ описав перші дні облоги Маріуполя — відео
ООН офіційно звинуватила РФ у атаці на Драмтеатр Маріуполя та краматорський вокзал
