Троє науковців стали лавреатами Нобелівки-2025 з хімії за розробку металоорганічних каркасів

Олена Оніщук

Джерело: Нобелівська премія

Нобелівський комітет 8 жовтня оголосив лауреатів премії у галузі хімії. Ними стали японський науковець науковці Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та американець Омар Ягхі.

Головні тези:

Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 створили металоорганічні каркаси (MOF) з великими порожнинами для проходження газів та інших речовин.
MOF можуть бути використані для очищення води, розкладання ліків у природі, уловлювання вуглекислого газу та отримання води в умовах пустелі.
Розробка почалася у 1989 році Річардом Робсоном, який поєднав іони міді з органічними молекулами для створення стійкого матеріалу.

Нобелівська премія 2025 з хімії: відомі лауреати

Вчені визнані переможцями цьогорічної нагороди в галузі хімії "за розробку металоорганічних каркасів".

Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили нові молекулярні конструкції з великими порожнинами, через які можуть проходити гази та інші речовини.

Ці конструкції називаються металоорганічними каркасами (MOF). Їх можна використовувати для отримання води з повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або прискорення хімічних реакцій.

Троє вчених розробили нову форму молекулярної архітектури: у ній іони металів є "будівельними блоками", які з’єднуються з довгими органічними молекулами. Разом вони утворюють кристали з великими порожнинами.

Такі матеріали можна налаштовувати — змінюючи їхні компоненти, хіміки можуть створювати MOF, які вловлюють певні речовини, проводять електрику або стимулюють реакції.

Початок досліджень поклав Річард Робсон у 1989 році. Він поєднав іони міді з особливими молекулами, створивши кристал, схожий на діамант, але з великою кількістю порожнин. Його відкриття стало проривом, хоча матеріал виявився нестійким.

Пізніше Сусуму Кітагава і Омар Ягхі вдосконалили цей метод.

У 1990-х-2000-х роках вони показали, що такі конструкції можуть бути гнучкими, стабільними і керованими, тобто їх можна створювати з потрібними властивостями.

З того часу хіміки створили десятки тисяч видів MOF. Їх можна застосовувати для розв'язання важливих проблем. Наприклад: очищення води від шкідливих речовин, розкладання залишків ліків у природі, уловлювання вуглекислого газу або отримання води навіть у пустелі.

Нобелівська премія з хімії — це найпрестижніше визнання у світі хімічних наук. Висування кандидатів відбувається через Нобелівський комітет з хімії, який ретельно оцінює наукові здобутки претендентів.

Ця нагорода входить до числа п’яти класичних премій, започаткованих наприкінці XIX століття за заповітом Альфреда Нобеля — винахідника динаміту, промисловця та благодійника.

Для самого Нобеля хімія була ключовою сферою діяльності. Саме завдяки глибоким знанням у цій галузі він створював свої винаходи й удосконалював технологічні процеси. Тому не випадково у своєму заповіті він окремо виділив хімію як одну з найважливіших наук, гідних власної премії.