Президент Росії Володимир Путін
вибудував систему управління країною, в основі якої лежить пропаганда, що впроваджує в голови громадян картинку світу з «потрібними» ідеями і цінностями.
Про це в інтерв'ю ONLINE.UA заявив російський журналіст, колишній секретар Спілки журналістів РФ Ігор Яковенко.
Експерт нарахував чотири головні особливості роботи російських ЗМІ в системі "впроваджених цінностей".
«
Перша відмінність
: пропаганда - це завжди прагнення впровадити в голови громадян якусь стійку картинку світу з певною сукупністю ідей і цінностей. Якщо ми візьмемо комуністичну пропаганду, то вона стоїть на фундаменті марксизму-ленінізму. Це, нехай частково сфальсифікована, але не остання теорія, яка була ідейним фундаментом", - зазначив він.
При цьому Яковенко додав, що "слабкість радянської пропаганди була в тому, що є тексти та ідеї, які можна спростовувати, аналогічно можна спростовувати расову теорію і побудовану на ній пропаганду Геббельса".
«Путінська система ЗМІ не нав'язує свою систему цінностей, а руйнує будь-яку іншу систему цінностей, схиляє до відмови від будь-яких послідовних поглядів. При цьому вона гнучка, немов пилосос, втягує все, що завгодно. Є тільки одна константа - збереження влади Володимира Путіна», - додав він.
У той же час інші цінності можуть «мінятися або існувати паралельно: ринкові погляди і махровий сталінізм, лібералізм і оспівування кріпосного права в Росії, нацизм, популізм".
«Ця путінська медіафренія розвалює системи цінностей, логічне і наукове мислення. Тому в прайм-тайм на НТВ зараз Кашпіровський зі своїм маренням. Як можна спростувати маячню? Ніяк. Наприклад, що можна протиставити словам доктора історичних наук В'ячеслава Ніконова про якесь арійське плем'я, яке спустилося з Карпат, заселило всю російську рівнину?» - розповів він.
Другою відмінністю
, за словами журналіста, є поєднання брехні і насильства.
«Режими Сталіна і Гітлера поставили насильство в фундамент свого правління. Як говорив Солженіцин, брехня покриває насильство. У путінському режимі брехня є фундаментом, а насильство - дозована добавка. У Сталіна брехня була підпорядкована апарату насильства. У путінській Росії масових репресій немає. Імовірність репресій щодо опозиційних політиків чи журналістів є, але це носить точковий, а не масовий характер. А ось брехня - тотальна», - підкреслив Яковенко.
Крім того, він запевнив, що «інформаційні війська - головний рід військ путінського режиму, саме інформаційні війська забезпечили не тільки необхідне тло для війни з Україною, але і потік добровольців».
«
Третя відмінність
: в класичній пропаганді є двоступенева модель. Спочатку якісь ідеї передаються лідерам громадської думки, а вони потім доводять їх до основної маси населення. Ця двоступенева модель в Росії трансформована, позаяк лідерів громадської думки призначають. Такого немає в країнах ЄС, такого, в силу різних причин, немає в Україні», - додав експерт.
За словами журналіста, «лідер громадської думки в РФ - це людина, яка часто буває на передачі у Володимира Соловйова (веде ток-шоу "Поєдинок" і "Недільний вечір" на каналі "Росія-1", - ONLINE.UA) або Петра Толстого (веде програми "Політика" і "Час покаже" на "Первом канале", - ОNLINE.UA)».
«Лідерами громадської думки стають люди, які серед своїх колег - нулі. Не думаю, що письменники сприймають Олександра Проханова як письменника. Не думаю, що політологи сприймають своїм представником Сергія Маркова. Хто такий Валерій Федоров, директор ВЦВГД (Всеросійського центру вивчення громадської думки, - ONLINE.UA)? Він не соціолог. Всі вони призначаються "ломами" (лідерами громадської думки, - ONLINE.UA), подібно до того, як колись Анатолій Чубайс віддавав шматки держвласності, і різні люди ставали мільярдерами», - нагадав він.
На думку журналіста,
четвертою відмінністю
є «утримання медіа за державні гроші і відсутність ринку».
«На підтримку ЗМІ держава витрачає приблизно 1 млрд доларів щорічно. Це, по суті, ліквідовує ринок як такий. Наприклад, "Російська газета" щорічного отримує з бюджету від 3 до 4 млрд рублів. Це фантастичні суми для однієї газети», - підкреслив експерт.
Іншими «монстрами» стали "Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія" (ВГТРК - холдинг, що керує декількома каналами, сайтами і радіостанціями, - ONLINE.UA), вони отримують 22 млрд рублів з бюджету, Russia Today - близько 18 млрд рублів».
«У цій ситуації ніякого ринку газет або телебачення не може бути. Не може бути конкуренції серед журналістів. Журналістика фактично знищена. Є окремі журналісти, але єдиного поля немає», - резюмував він.
Більше
.