Війна Росії проти України, ймовірно, призвела до дефіциту медичних працівників по всій території країни-агресора.
Війна в Україні призвела до дефіциту медпрацівників в РФ
Як пише розвідка, після мобілізації російської армії у вересні 2022 року медичних працівників попередили не залишати країну, але до 2% лікарів й медпрацівників втекли з Росії, аби уникнути призову.
Також до 3 тисяч медпрацівників, ймовірно, були мобілізовані для надання медичної допомоги під час бойових дій.
У листопаді 2023 року Міністерство охорони здоров'я Росії заявило, що медичному сектору не вистачає близько:
26 500 лікарів;
58 200 середнього медичного персоналу.
Зокрема у 22 регіонах Росії спостерігається значний дефіцит лікарів, а ще в 7 дефіцит оцінюється, як гострий.
Згідно з оцінкою за січень 2024 року, за попередні 15 місяців кількість лікарів в Росії скоротилась на 7,5 тисячі. Багато хто звинувачує в цьому довгий робочий день та низьку зарплатню.
Комітет Держдуми з регіональної політики та місцевого самоврядування у звіті про бюджет на 2024 рік стверджує про те, що бідніші регіони Росії матимуть проблеми з фінансуванням зарплат медиків.
Важкий ресурсний і фінансовий тягар підтримки війни Росії в Україні негативно впливає на низку цивільних секторів, які обслуговують російське населення. Немає жодних ознак того, що тенденція до скорочення кількості медичних працівників у Росії зміниться протягом 2024 року, — додає розвідка.
Росіяни на окупованих територіях забороняють медикам користуватися соцмережами
Російські спецслужби побоюються витоку інформації на ТОТ про актуальний стан справ, тож вводять низку нових обмежень.
Цивільному персоналу лікарень було під підпис доведено розпорядження про заборону використання такого роду сервісів: YouTube, Facebook, Instagram та VPN.
За порушення таких обмежень погрожують звільненням та притягненням до відповідальності безпосереднього керівника.
Ще одна причина такої заборони — максимально виокремити персонал з незалежного від окупантів інформаційного простору. Окупаційні адміністрації вбачають значну загрозу для свого існування в умовах відсутності тотального контролю над тим з яких джерел населення на даній території отримує інформацію.
