В Україні в умовах військового конфлікту дуже багато залежить від сільського господарства
Категорія
Україна
Дата публікації

В Україні в умовах військового конфлікту дуже багато залежить від сільського господарства

В Україні в умовах військового конфлікту дуже багато залежить від сільського господарства
Джерело:  online.ua

Організація Об’єднаних Націй в Україні у 2017 році відзначала 25 років своєї присутності в країні. ONLINE.UA присвятив цій події спеціальний проект, який складається із серії статей.

У кожній статті серії, ми розповідаємо про завдання та досягнення фондів, програм та спеціалізованих установ ООН, які працюють в Україні.

Україна завжди залишалася аграрною країною, головним джерелом доходу було і є сільське господарство. Журналісти завітали до офісу Food and Agriculture Organisation of the United Nation (ФАО), щоб дізнатися про те, як працює це агентство, які його досягнення та яка наразі ситуація в галузі сільського господарства України. На запитання відповідали: Катерина Чечель, фахівець з комунікацій ФАО та Михайло Малков, координатор програм розвитку в Україні.

Які райони найбільш розвинуті у сільському господарстві?

(Катерина Чечель): Оскільки сільське господарство є найбільш рушійним у розвитку України, воно розвинуте майже всюди. Лісництво – на півночі України, Тваринництво - схід, Сади та ягідництво - Закарпаття. Урожайними є усі території України. В Україні в умовах військового конфлікту дуже багато залежить саме від сільського господарства.

Катерина Чечель

Почнімо про найбільш актуальні проблеми у сільському господарстві нашої країни?

(К.Ч.): Перше, що хотілось сказати, 4 жовтня ФАО презентувало масштабне дослідження сільського господарства на території України, згідно з яким ми зазначили, що перша проблема - це відсутність доступу до фінансування у малих та середніх агровиробників, друге-відсутність державної підтримки, а навіть якщо вона є - то циркуляція інформації про доступ до цих програм недостатня. Третє – слабкий доступ до ринків збуту. Чому запитаєте Ви, тут є дві причини: продукти не відповідають стандартам країнам імпортера, що частково впливає на конкурентоспроможність українських продуктів, та у нас не рівні можливості у виробничих потужностях - ми не перероблюємо продукти на тому рівні, на якому можуть інші країни. Також у деяких регіонах відсутня інфраструктура або вона є настільки стара, що при цих умовах саме логістика робить продукт набагато дорожчим. Загалом, сільське господарство тримається на малому бізнесі та праці домогосподарств. 80 відсотків молочного бізнесу - це домогосподарства. Сектор доволі фрагментований - - працюють малі та середні, а заробляють великі.

Україна все ще залишається експортером сировини, на жаль. Наразі багато міжнародних донорів намагаються зробити все, для того щоб ми виробляли, перероблювали, розробляли, упаковували, розробляли маркетинг продукту і вже тільки тоді продавали. Нам потрібна не тільки фінансова підтримка, а ще й знання та обмін досвідом.

Читайте також статтю серії: Дитячий фонд ООН закликає об’єднатися заради дітей

Розкажіть про функції ФАО?

(К.Ч.): По-перше, ФАО виступає як платформа для співпраці. Ми обираємо тільки ті проекти у яких держава чи Міністерство вбачає раціональність, це не ми обираємо проблему та вирішуємо, ні. Міністерство зазначає про проблему, а ФАО пропонує свою технічну допомогу та знання.

Як розпочиналася робота ФАО?

(Михайло Малков): Україна приєдналася до ФАО у 2003 році та вже з цього року почала свою активну роботу у проектах як державних так і міжнародних. У 2015 році ФАО зосередила роботу на підтримці програмах розвитку сільського господарства та програмі з реагування у надзвичайних ситуаціях в умовах конфлікту. ФАО розробив програму роботи на 2016-2019 роки у таких напрямках: бізнес клімат та забезпечення дотримання законів та створення міцної правової системи; земельна реформа та продовольча безпека; створення ланцюгів агро-продовольчого виробництва та доступ продукції до міжнародних ринків і останнє-захист навколишнього середовища та управління природними ресурсами.

Михайло Малков

А зараз? Які проекти нині є передовими у ФАО?

(М.М.): Наразі передовими у ФАО є 2 напрямки: програма реагування у надзвичайних ситуаціях, відновлення та реабілітації та програма розвитку сільського господарства. Щодо першого-наша головна функція-надання допомоги найбільш вразливим верствам населення шляхом надання сільськогосподарських ресурсів. Ми надали-насіння овочевих культур, корм для тварин, відновлюємо поголів’я тварин та птиці, розвиваємо потенціал малих виробників та кооперативів, налагоджуємо систему дорадчих служб в східних регіонах України. З самого початку програми ми надали допомогу більше ніж 20.000 домогосподарствам, які постраждали через збройний конфлікт. У програмі розвитку ми зосереджені на дослідженнях у сфері агробізнесу, встановленні державно-приватного діалогу та технічній підтримці у сприянні експорту та покращення інвестиційного клімату.

Розкажіть про результати програм?

(К.Ч): На сьогодні день аграрну допомогу отримало 15.000 домогосподарств, окрім цього вже запущений процес з надання технічного обладнання кооперативам, тренінги, бізнес-консультації, навчальні семінари. У рамках програми до березня 2018 року ми повинні забезпечити 20 кооперативів, що розташовані на підконтрольних частинах Донецької області та Луганської областей. Найголовнішими нашим досягненням ми вважаємо підписання договору з Міністерством сільського господарства та продовольства України у 2016 році, у якому зазначається, що ФАО стає стратегічним партнером держави.

Хотілося б розповісти читачам про ваші плани на майбутнє

(М.М): Загалом, ФАО взяла собі за мету покращити продовольчу безпеку для більше ніж 45.000 осіб, що проживають на сході країни. Адаптація до клімату, розвиток нових ринків, консультація у сфері земляної реформи, управління природними ресурсами - основні наші напрямки, погоджені Урядом України.

Над матеріалом працювали: Анастасія Халецька, Надія Юнацька

Категорія
Світ
Дата публікації

Румунія посилює свій флот на Чорному морі — про що йдеться

Румунія
Джерело:  Reuters

28 березня Верховна рада оборони Румунії схвалила план збільшення кількості малих військових кораблів у складі свого флоту для зміцнення позицій в Чорному морі і на східному фланзі НАТО.

Головні тези:

  • Румунія збирається посилити свій флот на Чорному морі шляхом закупівлі нових військових кораблів.
  • Плани включають збільшення витрат на оборону до 2,5% від ВВП у 2024 році.
  • Проблеми з угодою з французькою компанією Naval Group призвели до пошуку альтернативних рішень щодо модернізації флоту.

Румунія придбає у Франції малі військові кораблі

У виданні нагадали, що Румунія, яка має найдовший сухопутний кордон з Україною, у 2023 році скасувала угоду з французькою компанією Naval Group.

Naval Group мала контракт на будівництво чотирьох військово-морських корветів класу Gowind для Румунії, а також на модернізацію двох фрегатів за 1,2 млрд євро.

Проте угода була затримана спочатку через юридичні проблеми, а потім через те, що вона не змогла досягти порозуміння зі своїм молодшим партнером щодо зростання витрат.

Члени Ради проаналізували і схвалили оснащення ВМС Румунії новим військовим кораблем, легким корветом, здатним виконувати в найкоротші терміни безліч місій, - йдеться в заяві Ради оборони, в якій вона доручила міністерству оборони Румунії розпочати процес закупівлі.

Військово-морські сили Румунії залишаються найменш модернізованими серед усіх видів збройних сил країни. Румунія планує збільшити витрати на оборону до 2,5% від ВВП у 2024 році, порівняно з нинішніми 2,2%.

Минулого місяця тимчасовий президент Румунії Іліє Болоян заявив, що оборонні витрати Румунії можуть досягти 3% ВВП поетапно протягом одного-двох років.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?