Науковці з Нью-Йоркського університету провели дослідження з оцінки впливу повідомлень у популярних месенджерах та соцмережах, зокрема, WhatsApp і Telegram, на їхню аудиторію.
Головні тези:
- WhatsApp і Telegram стають платформами для поширення пропаганди та дезінформації внаслідок монетизації контенту через платні функції.
- Застосунки для обміну повідомленнями дозволяють політичним силам використовувати стратегії маніпулювання аудиторією через фейкові облікові записи та кросспостинг.
- В Telegram можливо легко створювати офіційні сторінки без перевірки, що сприяє поширенню дезінформації серед користувачів.
- Пропагандисти використовують технологію шифрування для сховування своїх дій, але вона також захищає активістів від стеження.
- Науковці рекомендують змінити підходи до регулювання соцмереж та месенджерів для запобігання поширенню пропаганди та дезінформації.
Як популярні соцмережі перетворюються на інструменти для поширення пропаганди
Науковці провели опитування 4,5 тис користувачів месенджерів з 9 країн і провели інтерв’ю з політичними фахівцями в 17 країнах, щоб визначити, хто використовує WhatsApp і Telegram для маніпулювання громадською думкою.
У звіті дослідників зазначається, 62% респондентів підтвердили, що отримували інформацію щодо політичних подій саме з месенджерів WhatsApp і Telegram.
Решта 55% інформації, як зазначається, надходила від незнайомих людей.
Науковці підкреслюють, що такі платформи як WhatsApp і Telegram, призначені для безпечного і приватного спілкування між близькими людьми, у той же час прагнуть монетизувати контент і цим значно посилюють ймовірність поширення дезінформації та пропаганди.
Представляючи себе як платформи, призначені для безпечного і приватного спілкування між близькими людьми, деякі додатки для обміну повідомленнями монетизують свої продукти за рахунок функцій, що забезпечують масштабне охоплення і «вірусність» повідомлень, — зазначають автори дослідження.
Зокрема, впровадження платних функцій збільшує аудиторію, вразливу до дезінформації. Через це різні політичні сили використовують платні функції для збільшення власної аудиторії.
Зазначається, що WhatsApp надає передплатникам «зелену галочку» верифікації, автоматичний обмін повідомленнями та необмежене охоплення клієнтів, що значно збільшує їхню аудиторію.
У розділі FAQ додатка йдеться, що користувачі WhatsApp можуть вибирати, чи хочуть вони отримувати повідомлення.
Відповідно до політики WhatsApp, державні установи та їхні представники можуть використовувати месенджер, тоді як політичним силам цього не дозволяється.
Дослідникам також повідомили, що під час виборів вони задіють «додаткові ресурси», щоб переконатися, що їхня політика не порушується.
У звіті вчені зазначають, що низка користувачів розробила обхідні шляхи, використовуючи фейкові акаунти знаменитостей або створюючи фальшиві назви компаній, маючи верифікацію на X, і використовуючи її для бізнес-послуг WhatsApp.
Аналогічним чином працює і Viber, де користувачі можуть увімкнути налаштування для припинення отримання повідомлень як відмову від них, як повідомляють на сайті програми.
Автори звіту підкреслюють, що виявили обхідний шлях в Україні. Зокрема, зазначається, що політичні консультанти отримували верифіковані облікові записи Viber через «партнера» з обміну повідомленнями або постачальника.
У соцмережах проводились кампанії, які пропонували користувачам підписатись на розсилку за допомогою QR-кодів, що дозволяло цим групам надсилати повідомлення людям.
Що не так із Telegram
У Telegram будь-який користувач може заплатити менше ніж 5 євро на місяць за безліч додаткових функцій, як-от автоматичні повідомлення, швидкі відповіді, значки профілю і підтримка чатботів.
Вчені підкреслюють, що це дозволяє будь-кому видавати себе за офіційні сторінки у Telegram без необхідності перевірки.
Окрім цього месенджер також дозволяє всім бажаючим купувати рекламні місця у своїх каналах із високим числом передплатників, які, за словами додатка, генерують близько 1 трильйона переглядів щомісяця.
Науковці пояснюють, що першим кроком для поширення інформації є створення власних або приєднання до вже існуючих груп на каналах у соцмережах.
Оскільки у Telegram не встановлені обмеження на кількість учасників таких груп, це безпосередньо впливає на стратегію зі збору цільової аудиторії.
Учасники груп іноді можуть бути підробленими профілями, створюваними зловмисниками для представлення людини або компанії «з певною точкою зору.
Окрім цього пропагандисти можуть вдаватись до так званого кросспостингу, коли одне й те саме повідомлення поширюється одразу на кількох каналах у соцмережах.
У Telegram, наприклад, користувачі створюють ботів, які автоматично діляться контентом з X.
Індійський застосунок під назвою ShareChat дає змогу користувачам крос-постити контент Telegram у WhatsApp та інші платформи, що належать Meta, як-от Facebook та Instagram.
Поєднання всіх цих тактик разом створює те, що дослідники називають «петлями зворотного зв'язку», коли один і той самий контент продовжує «спливати в різних частинах екосистеми платформи».
Вчені зазначають, що одна з ключових проблем соцмереж та месенджерів полягає у тому, що пропагандисти можуть використовувати для приховування технології шифрування, однак воно також захищає активістів, які в іншому разі становляться більш уразливими для стеження.
У висновках науковці пропонують пропонують довгий список рекомендацій для компаній, що працюють із застосунками для обміну повідомленнями, наприклад, запровадити обмеження на створення акаунтів і посилити перевірку бізнес-акаунтів.
Для політиків у доповіді пропонується включити платформи для обміну зашифрованими повідомленнями в наявне регулювання, але не послаблювати його.
Один зі способів домогтися цього — змусити компанії розкривати інформацію про те, як вони ведуть боротьбу з дезінформацією.
