Вченим вдалось відстежити маршрути тисяч бджіл — що вони дізнались

Марія Власова

Джерело: online.ua

Американські ентомологи та інженери створили та прекріпили до спин тисяч бджол крихітні QR-коди із метою відстеження їхніх маршрутів.

Головні тези:

Вчені використовували QR-коди на спинах бджіл для відстеження їхніх маршрутів та часу годування.
Дослідження вказує на те, що бджоли можуть літати на великі відстані для збору їжі, перевищуючи раніше відомі межі.
Використання нових технологій в бджільництві дозволяє отримати унікальне розуміння їхньої поведінки та взаємодії.
Деякі бджоли покидали вулик на кілька годин та навіть на декілька днів у пошуках їжі через нестачу квітів.
Дослідники вивчають способи комунікації бджіл та середовище збору їжі для подальшого розширення знань про їх життєві цикли.

Що вдалось дізнатись науковцям за результатами спостереження за бджолами

У рамках стеження за медоносними бджолами у сільських районах Пенсільванії та Нью-Йорка дослідники також встановили спеціальні датчики на входах до вуликів, які мали реєструвати кожен раз, як комахи залітають та вилітають.

Застосування нових технологій дозволяє науковцям та бджолярам отримувати інформацію, яка до цього вважалась недоступною.

Зазначається, що за результатами попередніх досліджень вважалось, що медоносні бджоли можуть у пошуках їжі долати до 10 км.

Однак на думку, фахівців, таке трапляється не часто.

Мета полягає в тому, щоб зрозуміти, чи ця десятикілометрова оцінка є біологічно точною. Чи можемо ми точно визначити, як далеко медоносні бджоли відлітають від своїх вуликів? — пояснює співавтор дослідження ентомолог з Університету штату Пенсильванія Маргарита Лопес-Урібе.

QR-коди отримали в науковців назву фідуціарних міток, які схожі на бейджі працівників в офісі.

Дослідники розробили автоматичну систему візуалізації з датчиком на вході до вулика для реєстрації кожного разу, коли бджола з міткою входить або виходить, що дозволяє ентомологам відстежувати індивідуальний час годування бджіл.

Датчик реєструє індивідуальний ідентифікатор бджоли, дату, час, температуру і те, чи входить бджола в вулик, чи виходить з нього.

Новий же підхід дає безпрецедентне розуміння поведінки медоносних бджіл.

Ця технологія відкриває можливості для біологів вивчати системи у спосіб, який раніше був неможливий, особливо в органічному бджільництві, — підкреслила Маргарита Лопес-Урібе.

Органічне бджольництво вимагає, щоб кожна пасіка знаходилась на значній відстані від промислових районів, а бджоли не запилювали рослини на забруднених територіях.

Однак, оскільки звичні відстані для харчування бджіл залишаються невловимими, рекомендації щодо органічної сертифікації можуть бути неточними в цьому плані.

У польовій біології ми зазвичай просто дивимося на речі своїми очима, але кількість спостережень, які ми можемо зробити як люди, ніколи не зрівняється з тим, що може зробити машина, — визнають науковці.

Загалом команда позначила понад 32 тис бджіл на шести пасіках QR-кодами розміром менше нігтя на мізинці. Вони не шкодять бджолам і не обмежують їх пересування:

Ми обирали молодих бджіл, щоб точніше відстежувати їхній вік, особливо коли вони починають літати і коли зупиняються, — розповідає одна з дослідниць Робін Андервуд з Пенсильванського університету

Що вдалось дізнатись про пересування бджіл

Дослідники помітили, що більшість вильотів з вулика зазвичай тривають від однієї до чотирьох хвилин.
Деякі більш тривалі подорожі не перевищували 20 хвилин.
34% бджіл наважилися покинути вулик більш ніж на дві години.

Така тривала відсутність могла бути пов'язана з необхідністю довших пошуків їжі через відсутність квітів поряд. Наприклад, деякі довші подорожі відповідали періодам, коли рослини в цілому квітнуть менше. Тому бджолам, імовірно, доводилося летіти далі, щоб зібрати врожай.

За словами дослідників, бджоли також могли спотворити результати дослідження, через те, що деякі з них ніколи вже не повертались до вулика, або повертались під таким кутом, при якому QR-код на їхніх спинах не потрапляв у камеру.

Ми бачимо бджіл, які збирають корм протягом шести тижнів, і вони не починають збирати корм, поки їм не виповниться близько двох тижнів, тому вони живуть набагато довше, ніж ми думали, — також додає Робін Андервуд.

Коли бджоли починають збирати корм, вони обмінюються інформацією про джерела їжі між собою за допомогою так званого "танцю вихляння". Зараз команда працює з дослідниками з Вірджинського технологічного університету, щоб узгодити дані про час годування з цією поведінкою, щоб продовжити дослідження того, як далеко бджоли подорожують від свого вулика.