Як допомогти дитині, коли їй страшно — поради психологині Світлани Ройз
Категорія
Наука та медицина
Дата публікації

Як допомогти дитині, коли їй страшно — поради психологині Світлани Ройз

Як допомогти дитині, коли їй страшно — поради психологині Світлани Ройз
Джерело:  online.ua

Відома українська дитяча та сімейна психологиня з 18-тирічним стажем Світлана Ройз продовжує ділитися з батьками та педагогами корисними та цікавими порадами щодо виховання дітей. Цього разу вона розлого пояснила, як допомогти дитині, коли їй страшно.

Джерело: Фейсбук-сторінка Світлани Ройз

Як боротися із дитячими страхами

Світлана Ройз звертає увагу на те, що проблема страхів у дітей різного віку зараз загострена. Стрес спровокував те, що дитина могла вже давно пройти в своїй «віковій нормі». Психологиня радить прості дії, які також можуть використовувати не тільки діти, а й дорослі:

  • Уяви, що навколо тебе сфера, що світиться. Долонями (пантомімою) навколо себе вибудовуємо кордони. Все, що лякає – залишається за цією кулею. Вона складається і з твоєї власної сили та нашої любові.

  • Запропонувати міцно стиснути нашу руку. Сказати – у тобі стільки сили, яка допоможе впоратися із будь-яким страхом.

  • повертаємо дитину у відчуття «теперішнього» - просимо торкнутись кількох різних по фактурі та температурі об’єктів, знайти 2-3 об’єкти зеленого кольору (зелений сприймається як спокійний, безпечний), випити води, вимовити «брррррррр», зробити якусь смішну пику.

  • Відштовхнути страшний образ руками – відкинути його від себе зі звуком.

  • Розтерти долоні, покласти на нирки, розтерти долоні, покласти на ребра, потім, розтерти долоні та простукати своє тіло, ніби вибиваєш килимок.

  • навчити дитину –що у неї є «чарівна кнопка», що допомагає впоратись із страхом - знаходиться між мізинцем та безіменним пальцем.

  • Уявити, що те, що лякає, ми зменшуємо - до такого розміру, що можна стиснути в кулак, сховати в сірниковій коробці

  • Крикнути голосно - страх - йди. Я тебе не боюсь!

  • додати до образу, що лякає, якусь смішну деталь (наприклад, до образу злої людини – бантик, чи величезні вуха слона, чи курячі лапки)

  • Якщо дитину злякав образ, який він бачив у мультфільмі – кіно – картинка страшної події – уяви, що ми відправляємо цей образ назад у мультфільм. В Світ мультфільму, відео. Плескаємо в долоні, ніби «запечатуючи» цей образ знову у мультфільмі. Можна запропонувати – в уяві стерти цей образ гумкою.

  • Якщо дитину налякав страшний сон – після пробудження, як режисери – змінюємо сюжет

  • Якщо дитину злякав звук – помасажувати вуха, обов'язково сказати – це був звук (такий)…. Все вже минулося. ми в безпеці.

  • Уявити, що страх зменшуємо і кладемо у сейф. Закриваємо сейф на замок, перев'язуємо ланцюгом, мотузкою і відправляємо кудись на далеку планету або під землю, або океан.

Важливо пам'ятати:

Коли дитина каже, що їй страшно – найбільший її страх, що її не приймуть, висміють. Найдивніший страх ми сприймаємо, як реальний – він є у реальності дитини. і допомагаємо дитині, не знецінюючи її почуття. Якщо ми їй скажемо - нічого страшного немає - вона не перестане боятися. Вона залишиться із страхом наодинці.

Будь яка складна ситуація може стати містком для близькості.

Фото — unsplash.com

Алгоритм:

  •  Підтримка : Замість слів – ти ж великий, тут нічого боятися (ці слова раціональні, звучать, як знецінювання) – ти виглядаєш наляканим. Бачу, що тобі страшно

  • Близкість: Я з тобою (можна сказати словами, можна обійняти, взяти на руки, взяти за руку) чого ти боїшся? – нам важливо, щоб дитина від загального «я боюся» перейшла до конкретного

  • я боюся темряви, Я боюсь, що на мене нападуть монстри, Я боюсь, що загублюсь

  • Коли ми знаємо, що конкретно лякає дитину, ми можемо вибрати спосіб трансформації.

  • Нормалізація: Знаєш, я боялася у твоєму віці, і навіть зараз іноді боюсь. Зараз те, що відбувається, дійсно, страшно. Я точно знаю, що ми впораємося. Ми можемо з тобою зробити:

  • Трансформація: (конкретні дій та практики) (які вже є вище).

Ви могли побачити - що у всіх ідеях - дитина і дорослий - суб'єкт, відчуває свою силу, і сам робить дію. Я описала те, що відноситься до «швидких практик», те, що можуть робити батьки, щоб зняти гострий стан. Трансформацією, глибокою роботою, краще, щоб займалися спеціалісти, - наголошує Світлана Ройз.

  Читайте також:

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?