22 серпня в Києві відбулися переговори канцлерки Німеччини Ангели Меркель і президента України Володимира Зеленського. На порядку денному були дві ключові теми - Донбас і Північний потік-2. Після зустрічі український лідер виступив із заявою, в якій закликав Меркель натиснути на Росію і главу Кремля Володимира Путіна.

Джерело: брифінг Меркель і Зеленського

Після обговорення Донбасу Зеленський публічно нагадав Меркель про позицію Києва - це встановлення режиму припинення вогню, обмін полоненими, відкриття КПВВ і доступ на окуповану територію представників Червоного хреста.

Він закликав Німеччину і Францію, які є учасниками нормандського формату, докладати активних зусиль, щоб домогтися прогресу по Донбасу від Путіна.

"Україна, Німеччина і Франція мали консолідовану позицію щодо плану мирного врегулювання, який повинен бути заснований на кластерах. Наша позиція про необхідність саміту нормандської четвірки незмінна. Поки відсутній прогрес, тиск на Російську Федерація повинен зберігатися. Ми хочемо бачити тут дуже активні зусилля наших партнерів ", - заявив Зеленський.

Що сказала Меркель по Донбасу

Канцлерка Німеччини визнала, що прогрес по Донбасу відсутній. Що важливо, вона назвала Росію учасником конфлікту і запевнила, що вважає правильним відмову офіційного Києва сідати за стіл переговорів з ватажками бойовиків ОРДЛО, якими керує Кремль.

Меркель вважає, що зустріч в нормадському форматі на вищому рівні повинна відбутися якомога швидше. Але для її проведення, як зазначила канцлерка ФРН. потрібно виробити чіткий порядок денний.

"Якщо ми зможемо розробити порядок денний, то це можливо. Є такі проблеми з мінськими домовленостями, які не здійснено, наприклад відкриття КПВВ. Але ТКГ повинна працювати", - підсумувала Меркель.

Переговори Зеленського і Меркель

Попередня зустріч двох державних лідерів відбулася місяць тому - 12 липня. Тоді вони обговорювали завершення будівництва "Північного потоку-2", який Київ і багато країн Європи називають повноцінної загрозою національній безпеці України. Меркель тоді заявила, що Україна повинна залишатися транзитером газу навіть після запуску скандального газопроводу.

Одночасно з цим лідери України та ФРН обговорювали поточну ситуацію на Донбасі, в цілому процес врегулювання війни, яку веде Росія проти України вже восьмий рік. На пресконференції тоді Меркель заявила, що чекає від Києва реалізації так званої "формули Штайнмаєра".

Політичні експерти обговорюють кілька версій щодо плану Меркель на переговори із Зеленським. Вони не виключають, що Меркель може запропонувати Зеленському якийсь альтернативний проект політичної реалізації мінських домовленостей. Публічно про це лідери України та ФРН за підсумками зустрічі віч-на-віч не повідомили.

Читайте також:

• Головнокомандувач ЗСУ виступив з важливою заявою про ситуацію на Донбасі

• Зеленський дорікнув Меркель за "загравання" з Росією

• Путін публічно звинуватив Україну у відсутності миру на Донбасі

Депутати, які виступили з ініціативою цього законопроекту, підкреслили ризики для молоді, оскільки виробники застосовують яскраві упаковки та різноманітні солодкі смаки, що приваблюють дітей. Дослідження виявили, що 15% підлітків у віці від 13 до 16 років вже мали досвід використання цих пристроїв. Окрім того, ці сигарети містять пластик та літієві батареї, що становить загрозу для навколишнього середовища.

Аналогічна заборона з початку 2025 року була введена вже в Бельгії, а Великобританія планує ввести заборону з 1 липня 2025 року.

Ситуація в Україні

З метою захисту найбільш вразливої категорії громадян, підлітків, і в цілому зменшенні категорії людей що палять в Україні прийняли закони про заборону продажу електронних сигарет з “характерним смаком”, а також заборона продажу неповнолітнім. 

Незважаючи на заборону, значна частина підлітків (від 30 до 60% ) в Україні пробувала вейпи та їх аналоги. Експерти Вейп шопу DYMOK стверджують що підлітки весь час намагаються купити вейпи, а менеджери змушені запитувати документи та відмовляти неповнолітнім в покупці.

Представники Центру громадянського представництва Життя стверджують, що  серед підлітків існують загрозливі тенденції щодо куріння серед дітей.

Відповідно до статистики Всесвітньої організації охорони здоров'я за 2017 рік (на жаль свіжіших досліджень немає), в Україні 47% дітей у віці 13−15 років мали досвід куріння. Серед підлітків цього віку 20% вживають електронні сигарети..

Тенденції по всьому світу

Індія стала однією з перших держав, яка у вересні 2019 року запровадила повну заборону на продаж електронних сигарет, обґрунтовуючи це необхідністю захисту молоді від можливих загроз для здоров'я.

Мексика у грудні 2024 року ухвалила конституційну заборону на комерційний продаж електронних сигарет та вейпів, акцентуючи на необхідності захисту здоров'я своїх громадян, зокрема молоді.

У Сполучених Штатах закони щодо вейпінгу відрізняються: деякі штати забороняють вейпінг у всіх місцях, де заборонено куріння, тоді як інші взагалі не мають законодавства щодо вейпінгу. Наприклад, у Флориді вейпінг заборонений у ресторанах, але дозволений у барах у деяких місцевостях, таких як Маямі. У Каліфорнії використання електронних сигарет заборонено на робочих місцях та у багатьох громадських місцях. Штрафи за вейпінг варіюються від 50 до 500 доларів залежно від штату.

Ці кроки відображають глобальну тенденцію до посилення контролю над продажем електронних сигарет та вейпів з метою захисту здоров'я населення, особливо молоді, та охорони навколишнього середовища.