Категорія
Україна
Дата публікації

Життя після полону: що слід пам'ятати і як допомогти тим, хто повернувся додому — поради психолога

Джерело:  online.ua
Звільнені полонені

На жаль, в полон потрапляє чимало людей. Так, фізично військовослужбовці можуть бути здоровими, але може спостерігатися втрата почуття свого Я.

Як спілкуватися з особами, які були звільнені з полону, пояснив Академік АН України, клінічний професор психології та клінічного психоаналізу, науковий керівник Науково-практичного центру нейропсихології та психосоматики при Deva Clinique Віталій Луньов.

Повернення з полону. Основні психологічні виклики для військових

Віталій Луньов повідомив, що основним викликом після повернення з тривалого полону є – мотивація та здатність повернутися до звичного життя, так званого «того життя, що було».

Це те, що очікується всіма і лежить на поверхні. Але найголовнішим є те, щоби відчути та прийняти ідею того, що таке «повернення» з огляду на новий досвід вже є неможливим, можливим є лише створення «нової норми життя» та почати бачити себе в перспективі часу. Насправді – головне вже сталося – повернення додому з честю, збереження життя та частково здоров’я, що є найвищими цінностями, - зазначив він.

Він підкреслив, що обміну до того, що пройшов 3 січня, не було вже з серпня. Це означає, що дехто повернувся майже після двох років полону

Як впливає довготривале перебування в полоні на психічне здоров'я військових

Ми часто вимірюємо сам процес травматизації за параметрами інтенсивності впливу та його тривалістю. Так, наприклад землетрус за показником тривалості мінімальний, а за інтенсивністю – дуже високий вплив. Перебування в полоні набуває максимальних значень інтенсивності травматичного впливу так і значної тривалості, - повідомив Луньов.

Як він пояснив, психічні процеси у людини є динамічними і вони завжди мають свій часовий градієнт, час для створення, закріплення та розгортання. Тому довготривалий полон - це період постійності та повторюваності травматичних чинників в тривалому часі.

За словами психолога, хоча, в цілому свідченням про високі адаптаційні можливості та ресурсність людини є те, що вона повернулася з полону живою, вже в повсякденному житті та в реабілітаційному процесі її буде очікувати розгортання симптомів та станів, що були місцем основного перенапруження в умовах полону.

Крім того воєнні полонені постійно зазнавали численних знущань, катувань, інвалідизації, часом зґвалтувань та морального і психічного тиску, погроз щодо розправи з рідними та інше. При постійності такого впливу та його надзвичайної інтенсивності виникають ризики до незворотних змін, які певною мірою можуть бути компенсовані, та інтегрованими в структуру досвіду, - додав він.

Як діяти у випадках, коли внаслідок стресу родичі полонених військових висувають претензії та винуватять їх у проблемах через його полон

Психолог зазначив, що, на жаль, буває, що родичі та близькі звільнених з полону військових починають звинувачувати їх.

Розумієте, в багатьох родинах завжди сповідують ідею пошуку винуватого, крім того,  в конкретній сім’ї можливо ніколи не було почуття любові між чоловіком та жінкою та певного рівня зрілості і здатності до нормальних стосунків. Тому в їх світі цінностей та стосунків такі патерни є абсолютно звичними… контексти та ситуації змінюються, а претензійність залишається, - пояснив Луньов.

Він повідомив, що спасінням від таких сімей на певний час для повернених з полону стануть лікувально-реабілітаційні заходи, перебування в шпиталях, ребцентрах тощо.

Якщо родина, що зветься, первинно дисфункційна  - незалежно від полону – це потребуватиме окремого вирішення питань в стосунках, - додав він.

Що необхідно робити родичам, щоб допомогти їм найшвидше повернутися до соціуму.

За словами Віталія Луньова, для успішної соціальної інтеграції військових після полону дуже важливими є такі аспекти - терпіння, визнання меж своєї здатності впливати на ці зміни та невтручання в лікувально-реабілітаційні заходи.

Лікарі – лікують, реабілітологи – реабілітують, психологи – консультують, терапевтують, Ви – підтримуєте, турбуєтеся, любите, якщо на це є ресурс та почуття. З самого початку треба бути впевненими, що ваш близький в достатній мірі вилікуваний від захворювань, що стали наслідками полону. Запам'ятайте, допоки існують соматичні тригери, ризик некоректних дій з його боку завжди буде високим, - пояснив психолог.

Він додав, що родичам звільнених військових треба розуміти, що є коло тем, до яких Ваш рідний може ніколи більше не повернутися в розмовах, не розповість вам про деталі перебування в полон.

Можливо він не буде здатен святкувати щось в родинному колі певний час, бачити конкретних родичів … друзів … … Можливо йому буде необхідна окрема кімната чи житло. Уникайте розпитувань про перебування в полоні до часу поки він сам не забажає ділитися з вами, - підкреслив експерт.

За його словами, необхідно уникати ідеї, що щодня треба щось робити для того, щоб повернутися до життя, точніше щодня демонструвати результати, як ти повертаєшся до норми. Ресоціалізація чи соціальна інтеграція в такому випадку можуть спиратися на кумулятивний ефект змін від лікування, психотерапії протягом певного часу, поки ще змін «наче немає».

Він додав, що психологічна допомога потрібна всім членам такої родини. Фактично всі члени сім'ї знаходилися в наративі полону. Полонений буквально, рідні – наративно, психологічно. 

Програми психологічної допомоги тим, хто повернувся з полону. Що важливо врахувати?

Як пояснив психолог Луньов, при розробці програм психологічної допомоги для звільнених з полону військовослужбовців потрібно враховувати затверджені протоколи та керівництва з одного боку, а з іншого – враховувати нейроіндивідуальність, оскільки функціональність мозкових структур завжди є вирішальною в подоланні стресу та адаптаційному процесі.

Я завжди акцентую увагу на тріаді «мозок-тіло-поведінка». Спочатку необхідно буквально домовитися з мозком кожного реабілітанта, оскільки персоналізована допомога, особистісно-орієнтований підхід повинен стартувати з розуміння нейроперсонології конкретної людини навпроти вас, - додав він.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?