Академік Української академії наук, професор психології Віталій Луньов спростував скандальний закид нового прем'єра Словаччини Роберта Фіцо, який 23 січня публічно заявив, що у Києві нібито “немає війни” і містяни живуть “абсолютно нормально”.
Луньов засудив безпідставні та провокативні заяви Фіцо
За словами Луньова, скандальна заява Фіцо, яку він зробив на пресконференції в Словаччині, є провокативною та безпідставною.
Нагадаємо, заява Фіцо про те, що ніякого впливу війни на жителів України не відчувається, пролунала саме в день масованих ракетних ударів РФ по Києву, Харкову та Павлограду.
Науковець зазначив, що на сьогоднішній день всі українці так чи інакше перебувають в наративі війни.
Тому дослідження впливу артилерійських та ракетних атак на психіку населення нашої країни є особливо актуальним, оскільки навіть періодичні атаки створюють атмосферу постійної небезпеки.
Академік також докладно розглянув нейропсихологічні механізми, які задіяні за таких умов, та впливають на стан здоров'я людини:
Стрес призводить до викиду кортизолу та адреналіну — гормонів, які підготовлюють організм до "боротьби або втечі". Їх тривале підвищення може негативно впливати на здоров'я, сприяючи проблемам із сном, імунною системою та емоційним благополуччям, — пояснює Луньов.
Науковець підкреслив, що одним із ключових елементів реакції на загрозу є амігдала — ділянка мозку, яка відіграє вирішальну роль у процесах страху та емоційного регулювання.
Під час тривалої загрози амігдала може стати надмірно активною, посилюючи відчуття тривоги та страху.
Така гіперактивація може вести до розвитку тривожних розладів або навіть ПТСР.
Окрім цього під впливом стресу у людини також відбуваються когнітивні зміни, що може вплинути на зниження концентрації, уваги та ефективності прийняття рішень, а також спричинити імпульсивність у поведінці.
У контексті аналізу впливу тривалої загрози на психіку та мозок також важливо розглянути зміни, що відбуваються в нейронних мережах, відповідальних за розвиток і підтримку аффекту страху. Ці зміни формуються через процес, відомий як навчання та реакція індивіда на сигнали зовнішньої небезпеки.
За словами Луньова, в сучасних нейропсихологічних моделях ПТСР виокремлюють два основні патологічні типи реагування на зовнішні загрози:
1. Надактивне виявлення загроз: процес характеризується підвищеною увагою та чутливістю до потенційних небезпек. Це може включати постійне сканування оточення на предмет ознак небезпеки, що веде до стану постійної пильності та напруженості.
2. Неповне та сповільнене згасання страху: явище характеризується труднощами в осмисленні та прийнятті факту, що сигнали, які раніше вказували на небезпеку, більше не є загрозливими. Така реакція може вести до тривалого переживання страху навіть після зникнення реальної загрози.
Таке поєднання нейронних змін підсилює ускладненість адаптації людини до навколишніх умов, особливо в контексті постійної небезпеки.
Луньов підкреслив ще один важливий аспект — вплив на мережу пасивного режиму мозку, яка відповідає за думки, що не спрямовані на конкретні завдання або дії.
Вона активізується, коли ми не зайняті конкретними справами.
Дослідження показали, що у людей під час тривалого психологічного стресу виникають порушення у функціонуванні цієї мережі, що призводить до проблем із самоконтролем, плануванням та управлінням власними думками.
Ці спостереження важливі для розуміння таких станів, як депресія та ПТСР, коли люди “застрягають” у негативних думках та погано контролюють свій емоційний стан. Люди з цими розладами відчувають труднощі з виходом із стану постійного роздумування про минуле або потенційні загрози, а також чому вони мають труднощі з концентрацією на “тут і зараз” або плануванні майбутнього, — зазначає Луньов.
Таким чином, можна підсумувати, що вплив тривалої загрози на людину викликає глибокі структурні та функціональні зміни в мозку, які впливають на її загальну здатність ефективно взаємодіяти з навколишнім світом.
Що відомо про скандальну заяву Фіцо
23 січня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо провів пресконференцію в Словаччині, під час якої заявив, що в Києві "абсолютно нормальне життя" попри війну та обстріли.
Так він відповів на питання, чому не поїде до Києва на зустріч з українським колегою, а проведе її в Ужгороді.
Заява Фіцо пролунала в одни десь з масованим російським ракетним ударом по Києву, Харкову та Павлограду.
Зокрема, у Харкові загинуло 8 людей, серед них 8-річна дівчинка та її мати. Понад 60 людей отримали поранення.
У Павлограді на Дніпропетровщині загинула жінка. У Києві 22 людей отримали поранення.
В області 4 постраждалих. У Херсоні та селі Саблуківка загинуло три людини.
У середу, 24 січня, Фіцо в Ужгороді провів зустріч з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем.
