Злочинній армії РФ не вдається досягти широкого прориву під час власного літнього наступу в Україні, який стрімко зазнає поразки.
Головні тези:
- Армія РФ зазнає провалу під час літнього наступу в Україні, не здатна прорватися на фронті через втрати та технічні проблеми.
- Стратегічні невдачі російських окупантів зумовлені недоліками та втратами з боку армії РФ, що призводить до повільного просування на Донбасі.
- Російські окупанти концентруються на захопленні Донецької та Луганської областей, зберігаючи тимчасову перевагу в техніці на фронті.
- Основні напрямки війни армії РФ привели до великих втрат та розпорошення зусиль в Україні, ініціатива залишається за українською армією.
- Прогнозується тривале просування російських військ принаймні до вересня, але важливою буде стратегічна успішність, а не контроль над позиціями.
Що відомо про черговий провал наступу окупаційної армії РФ в Україні
За інформацією журналістів видання, наступ російських окупантів мав шанс на успіх, оскільки українські військові відчувають нестачу особового складу, боєприпасів і не мають достатньої кількості підготовлених бойових позицій.
Однак до кінця літа залишається менше двох місяців, а злочинні армії РФ не вдається домогтись прориву на фронті.
Незначні успіхи російських окупантів здобувались дуже повільно та обходились ціною величезних втрат.
За інформацією Міноборони Великої Британії, у травні та червні злочинна армія РФ втрачала 1 тис 262 та 1 тис 162 солдатів щодня.
Однак окупаційна армія РФ продовжує доволі стрімко просуватись на Донеччині.
Аналітики українського моніторингового проєкту Deep State зазначають, що помилки українського військового командування ледве не привели до оточення українських військових 31-ї ОМБ в районі села Прогрес.
Найгіршого сценарію, ймовірно, вдалося запобігти, але він все ще має негативну траєкторію. Україна втрачатиме більше території протягом найближчих місяців, - підкреслює старший науковий співробітник Фонду Карнегі Майкл Кофман.
На початку цього наступу російських окупантів деякі аналітики прогнозували, що армії РФ вдасться прорватись аж до Києва.
Однак наразі російські окупанти концентруються на повному захопленні Донецької та Луганської областей.
Автори матеріалу попереджають, що у разі початку мирних переговорів та перемоги республіканця Дональда Трампа на виборах в США, Кремль намагатиметься зберегти контроль над усіма окупованими українськими територіями.
Якщо до того моменту вони окупують Слов’янськ, Краматорськ, Покровськ, то можуть продати такий результат як перемогу у цій війні.
У матеріалі видання підкреслюється, що складений очільником генштабу країни-агресорки Валерієм Герасимовим план війни проти України зумовив великі втрати та розпорошення зусиль окупаційної армії РФ.
Основні напрямки включали:
наступ через кордон з Бєлгородської області на північний схід від Харкова з метою відтягнення українських резервів з Донбасу;
ривок до р. Оскіл на південь від Куп'янська, щоб загрожувати Харкову з іншого боку;
дві головні атаки далі на південь, від Бахмута до міста Часів Яр на вершині пагорба та від Авдіївки до міста Покровськ.
За останній місяць розгорнувся допоміжний наступ на Ню-Йорк і Торецьк, між боями за Часів Яр і Покровськ. Були також напади далі на південь, спрямовані на загрозу Кураховому.
Що відомо про ситуацію на ключових ділянках фронту
Штурм Харкова 10 травня став першим прямим транскордонним наступом великого масштабу з 2022 року і мав дві мети: створити буферну зону для запобігання українським ударам і рейдам у Бєлгородську область, а також відволікти українські резерви від головного фронту на Донбасі.
Перший явно провалився. Попри початковий успіх, росіяни швидко вичерпалися й почали втрачати позиції. Зараз вони розділені на два окремі поселення навколо міста Вовчанськ і хутора Лук’янське.
Друга мета була більш успішною. Україна була змушена відвернути кілька бригад і батальйонів з інших місць на лінії фронту, щоб стримати загрозу.
На Донбасі наступ окупаційної армії РФ почався на місяць раніше, ніж на Харківщині.
Коли Харківська операція почала зриватися, російське верховне командування вивело війська з Донбасу, щоб відправити їх на північ. Можливо, це зволікання врятувало українців від краху.
З 10 травня – дня початку атаки на Харків – росіяни просунулися щонайбільше чотири милі до Покровська, приблизно стільки ж до Прогресу та 3,37 милі до Нью-Йорка. У своєму наступі на Часів Яр вони пройшли лише дві милі.
Ситуація така: росіяни вибрали жорстоку тактику, дуже схожу на ту, яку вони використовували в Бахмуті: посилають багато людей, втрачають багато людей, при цьому виграють кілька метрів і пару вулиці в деяких селах і так далі, - підкреслює військовий аналітик, ексглава Міноборони Андрій Загороднюк.
Він зазначив, що окупаційна армія РФ рухається надзвичайно повільно, однак рухається.
Ми працюємо над цим – я не можу точно сказати, що станеться, але ми намагаємося отримати певні можливості, щоб запобігти цьому в довгостроковій перспективі. Але в короткостроковій перспективі, оскільки ми маємо можливість вдарити лише в безпосередній близькості від російських сил. Але з часом ці досягнення накопичуються, - наголосив Загороднюк.
Якщо росіянам вдасться захопити Нью-Йорк і Торецьк, вони загрожуватимуть Часовому Яру з півдня і Костянтинівці з південного сходу.
Це поставить їх за крок від того, щоб загрожувати Краматорську і Слов'янську, поставити під загрозу всю позицію України в Донецькій області.
Однією з причин нещодавнього успіху Росії є те, що вони віддають перевагу зосередженню атак на слабших українських підрозділах.
Напад на Торецьк і Нью-Йорк, який почався близько місяця тому, збігся з рішенням України поміняти відносно сильну бригаду, яка утримувала територію, на ослаблений підрозділ, який тоді перебував у Часовому Яру, сказав Роб Лі, старший науковий співробітник Дослідницький інститут зовнішньої політики, аналітичний центр США.
Атаки на схід від Покровська також можуть бути пов'язані з ротаціями сил.
Цей етап війни також характеризується повільним рухом і дуже незначними діями піхоти.
Зараз російські атаки часто включають лише шість-вісім людей, які намагаються пробратися через сіру зону та закріпитися в окопах.
Це результат проблеми, з якою стикаються обидві сторони війни: перетин сірої зони за допомогою традиційного бронетехнічного штурму – як це спробували росіяни у Вугледарі та Авдіївці, а українці – у Запоріжжі минулого літа. Це призводить до втрат бронетехніки та людей.
Цього року росіяни придумали два варіанти вирішення проблеми. Одна з них "танк-черепаха" - незграбний, броньований звір, який розчищає маршрут через сіру зону.
Інший взагалі відмовляється від броні: посадити солдатів на мотоцикли, щоб якомога швидше їхати на ворога в надії, що їх не вб'ють. Коли – або якщо – окупанти досягають лінії зіткннення, то кидають мотоцикли та б’ються в окопах як піхотні штурмові групи. Це недосконалі, надумані адаптації до умов поля бою, а не чудо-зброя.
Небезпека наступних кількох місяців залишається гострою. Головком ЗСУ Олександр Сирський цього тижня визнав, що росіяни мають перевагу в техніці "1:2 або 1:3 на свою користь".
Коротше кажучи, просування Росії, ймовірно, триватиме принаймні до вересня. Але битва на Донбасі, якою б вона не була кровопролитною, може не стати вирішальним фактором у війні.
Дедалі стає очевиднішим, хто б не контролював наступні 20 км від Донецька, не змінить стратегічної картини цієї війни, - підкреслює Кофман.
