Астероїд і мегацунамі. Науковці розкрили подробиці походження унікального кратера Сільверпіт

Ольга Покотило

Джерело: online.ua

Багаторічна наукова суперечка про походження кратера Сільверпіт під південною частиною Північного моря тепер вирішена. Нове дослідження показує, що структура утворилася, коли астероїд або комета врізалися в регіон приблизно 43–46 мільйонів років тому.

Головні тези:

Нове дослідження розкрило походження кратера Сільверпіт, який утворився внаслідок удару астероїда чи комети приблизно 43–46 мільйонів років тому.
Команда науковців об'єднала сейсмічну візуалізацію, мікроскопічний аналіз гірських порід та комп'ютерне моделювання, щоб підтвердити походження кратера на основі рідкісних мінералів, утворених під екстремальним тиском удару.

Учені дізналися все про походження унікального кратера Сільверпіт

Розслідування очолив доктор Юїсдін Ніколсон з Університету Херіот-Уатт в Единбурзі за підтримки Ради з досліджень природного середовища (NERC).

Команда об'єднала сейсмічну візуалізацію, мікроскопічний аналіз фрагментів гірських порід і комп'ютерне моделювання, щоб представити найчіткіші на сьогоднішній день докази того, що Сільверпіт є одним з рідкісних ударних кратерів Землі.

Дослідження опубліковано в журналі Nature Communications.

Сільверпіт знаходиться приблизно в 700 метрах під морським дном в Північному морі, приблизно в 129 кілометрах від узбережжя Йоркширу. З тих пір, як геологи вперше ідентифікували це утворення в 2002 році, кратер шириною три кілометри і оточуюче його кільце кругових розломів протяжністю близько 20 км викликали бурхливі суперечки. Ранні дослідження припускали, що структура була створена ударом високошвидкісного астероїда.

Прихильники цієї ідеї вказували на його круглу форму, центральний пік і навколишні концентричні розломи, які часто зустрічаються у відомих ударних кратерах.

Інші вчені пропонували інші пояснення. Деякі припускали, що рух солі під землею деформував шари породи і створив структуру. Або, що причиною обвалення морського дна могла стати вулканічна активність.

Команда Ніколсона проаналізувала нещодавно доступні сейсмічні зображення та геологічні зразки, взяті з-під морського дна. Доктор Юїсдін Ніколсон, седиментолог зі Школи енергетики, геонаук, інфраструктури та суспільства Університету Херіот-Уатт, сказав: "Нова сейсмічна візуалізація дала нам безпрецедентний погляд на кратер.

Зразки з нафтової свердловини в цьому районі також виявили рідкісні кристали "шокового" кварцу і польового шпату на тій же глибині, що і дно кратера. Нам надзвичайно пощастило їх знайти — це було справжнє пошуки "голки в стозі сіна". Вони безсумнівно підтверджують гіпотезу про ударний кратер, тому що мають структуру, яка може бути створена тільки екстремальним тиском удару".

Ці мікроскопічні мінерали утворюються тільки під екстремальним тиском, що виникає під час ударів астероїдів, що дає переконливе підтвердження події.

Дані вказують на те, що астероїд шириною близько 160 метрів врізався в морське дно під пологим кутом із заходу. Доктор Ніколсон сказав: "Наші дані показують, що 160-метровий астероїд вдарився об морське дно під низьким кутом із заходу.

Протягом декількох хвилин він створив півторакілометрову завісу зі скель і води, яка потім обрушилася в море, створивши цунамі висотою понад 100 метрів. Удар викликав би потужний вибух на морському дні і породив величезні хвилі, що поширилися по всьому регіону.

Сільверпіт — це рідкісний і виключно збережений гіпершвидкісний ударний кратер. Вони рідкісні, тому що Земля — дуже динамічна планета: тектоніка плит і ерозія знищують майже всі сліди більшості таких подій. На суші існує близько 200 підтверджених ударних кратерів, і тільки близько 33 були ідентифіковані під океаном. Ми можемо використовувати ці результати, щоб зрозуміти, як удари астероїдів формували нашу планету протягом історії, а також передбачити, що може статися в разі зіткнення з астероїдом в майбутньому.

Підтвердження того, що Сільверпіт є ударним кратером, ставить його в один ряд з такими відомими структурами, як кратер Чикшулуб в Мексиці, який пов'язують з масовим вимиранням динозаврів, і кратер Надір біля узбережжя Західної Африки, який нещодавно був ідентифікований як ще одне місце удару.