Російська Федерація з початку повномасштабного вторгнення в Україну залучила для участі у війні до 180 тис ув'язнених. Вони отримують менші виплати, ніж інші військові армії РФ.
Головні тези:
- Близько 180 тис колишніх російських ув'язнених беруть участь у війні проти України, отримуючи менші виплати та пільги.
- У Росії практикується вербування ув'язнених у приватні військові компанії, обіцяючи їм амністію та вигоди, що часто залишаються лише на словах.
- Мобілізація ув'язнених у Росії привернула увагу правозахисників через порушення прав людини та недостатню підготовку вояків.
Росія дурить колишніх ув’язнених-військових
За даними Служби зовнішньої розвідки України, станом на листопад 2024 року РФ залучила для участі у російсько-українській війні від 140 до 180 nbc осіб, що відбували покарання за злочини в російських тюрмах.
Водночас відомо, що усього в російських колоніях і тюрмах станом на 2024 рік перебувало близько 300-350 nbc тисяч ув’язнених. Це вдвічі менше, ніж у 2014 році. Причина зменшення - залучення їх у війну.
У розвідці розповіли, що раніше ув’язнені отримували за контракт одноразову виплату 1 718 дол. А вже у липні 2024 року розмір виплати збільшився до 3 524 дол.
Однак ув’язнені, а також їхні родичі, позбавлені низки виплат і пільг, які отримують учасники добровольчих формувань. Також зарплата такої категорії осіб вдвічі–вчетверо нижча, ніж в інших окупантів.
Варто зауважити, що наприкінці грудня 2024 року прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав постанову про скасування одноразових виплат для ув’язнених. Виплати не отримають ті, хто уклав контракти з російським військовим відомством.
Мобілізація ув'язнених у Росії
Вербування ув'язнених у Росії стало звичною практикою під час війни проти України. З середини 2022 року, російська влада за сприяння приватних військових компаній, зокрема ПВК "Вагнер", залучала ув'язнених до бойових дій, обіцяючи їм амністію, грошові виплати та інші привілеї.
Ця ініціатива викликала осуд з боку правозахисників, які наголошували на порушенні прав людини та відсутності прозорості щодо умов для ув'язнених.
Багато з ув'язнених гинули через недостатню підготовку, а обіцяні вигоди часто залишалися лише на словах.
