В якийсь момент у далекому минулому людство, можливо, було дуже близьке до повного зникнення. Як пише біолог Скотт Треверс, згідно з генетичними даними, опублікованими в дослідженні Science, наші предки пережили екстремальне скорочення чисельності близько 900 тис років тому — трохи більше тисячі особин існували понад 100 тис років.
Головні тези:
- Екстремальне скорочення чисельності людської популяції приблизно 900 000 років тому може бути ключовою точкою в історії людства.
- Зміни клімату та екологічні кризи періоду глибокого плейстоцену могли суттєво вплинути на виживання наших ранніх предків.
- Гіпотеза про генетичне перезавантаження внаслідок скорочення чисельності популяції викликає дискусії серед вчених.
Людство могло повністю вимерти 900 тис років тому
Це була одна з найсерйозніших популяційних криз для великих ссавців, і вона могла потенційно знищити людство ще до його початку.
Однак це твердження викликало запеклі дебати — чи дійсно це була подія, близька до вимирання, або ж міраж, створений обмеженнями генетичного аналізу. Так що ж сталося насправді і які події до цього призвели?
У дослідженні 2023 року група дослідників проаналізувала генетичні дані більш ніж 3000 сучасних людей з африканських і неафриканських популяцій. Результати показали, що приблизно від 930 000 до 813 000 років тому ефективна чисельність людської популяції (кількість особин, що передають гени наступному поколінню: людей, які змогли успішно розмножуватися) різко скоротилася до 1280 осіб — зниження більш ніж на 98% у порівнянні з більш ранніми рівнями.
До того ж, результати показують, що це "пляшкове горло" зберігалося понад 100 000 років, що є надзвичайно довгим терміном для такого серйозного демографічного колапсу. З погляду еволюції це означає, що людство було на межі вимирання.
Таке "пляшкове горло" збігається за часом з періодом глибоких екологічних потрясінь: переходом від раннього до середнього плейстоцену. У цей період, близько мільйона років тому, кліматична система Землі зазнавала різких змін. Льодовикові щити розширювалися, а рівень моря знижувався; своєю чергою, екосистеми Африки та Євразії неодноразово піддавалися руйнуванню.
Для ранніх предків людини ці зміни були б катастрофічними. Джерела їжі були мізерними, а їх місця проживання розділені, що значно ускладнювало виживання. Саме тому вони не змогли відновитися так швидко, як це роблять багато видів після короткочасних стрибків чисельності популяції.
Деякі вчені припускають, що цей спад чисельності популяції міг послужити генетичним "перезавантаженням" в тому сенсі, що він міг зменшити різноманітність і підготувати ґрунт для подальших еволюційних інновацій.
Також це "пляшкове горло" збігається з оцінками того, коли люди перейшли від 48 хромосом, як у інших людиноподібних мавп, до 46 хромосом, які ми маємо сьогодні. Хоча саме по собі це злиття хромосом не зробило нас людьми, воно значно полегшило невеликій, ізольованій популяції генетичні зміни, які могли б успішно поширитися і закріпитися, зазначає Треверс.
Не всі генетики переконані, що "пляшкове горло" 900 000 років відображає реальну демографічну катастрофу. У подальшому дослідженні 2024 року, опублікованому в журналі Genetics, інші дослідники стверджували, що дані дослідження 2023 року могли бути статистичним артефактом: закономірністю, створеною припущеннями в моделі, а не справжнім скороченням чисельності популяції.
Більше по темі
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного