Надзвичайна посуха охопила 48% земної поверхні у 2023 році. Ще у 1980-х роках цей показник був утричі меншим і складав лише 15%. Таке зростання спричинене впливом кліматичних змін.
Головні тези:
- Інтенсивна посуха охопила 48% земної поверхні у 2023 році через кліматичні зміни.
- Зростання температур призвело до надмірної спеки та збільшило кількість пилових бур, що загрожує здоров'ю людей.
- Кліматичні зміни викликають нестачу питної води, загрозу екосистемам та поширення інфекційних хвороб.
- Кліматична криза кардинально впливає на здоров'я населення та економіку, вимагаючи термінових дій для захисту планети.
- Загроза дефіциту питної води в Європі стає актуальною проблемою через зміни клімату та забруднення навколишнього середовища.
Кліматична криза у вигляді посухи охопила половину планети
Посуха такої інтенсивності наступає, коли опадів бракує протягом шести місяців або ж коли вода з ґрунту та рослин випаровується надто швидко. Це створює серйозні загрози і призводить до нестачі питної води, погіршення санітарних умов, продовольчої небезпеки, що спричиняє до недоїдання, а також проблеми для економіки, енергетики та транспортних мереж.
Зміни клімату загрожують також змінами у розподілі дощів, тож деякі регіони стають більш вразливими до посухи. Найбільше це відчули жителі Південної Америки, Близького Сходу та Африканського Рогу.
В Амазонії, наприклад, посуха вбиває дерева, які допомагають формувати дощові хмари. Це порушує природний цикл опадів і призводить до ще більших посух у майбутньому.
Інша серйозна проблема, спричинена кліматичними змінами, — надмірна спека. У 2023 році люди зіткнулися з додатковими 50 днями небезпечної спеки, якої б не було без кліматичної кризи.
Смертність від теплових ударів серед літніх людей зросла на 167% порівняно з 1990-ми роками. Якби клімат не змінювався, через природне старіння населення цей показник зріс би всього на 65%.
Окрім того, спека призвела до втрати 6% годин сну порівняно з середніми показниками 1986-2005 років.
Суха і спекотна погода також сприяла зростанню кількості пилових бур. Це на 31% збільшило кількість людей, які піддаються впливу небезпечного рівня дрібних часток пилу в повітрі.
Через підвищення температур поширюються й небезпечні інфекційні хвороби, як-от денге, малярія та вірус Західного Нілу. Тепер ці захворювання проникають у нові регіони, де раніше не були поширені.
Попри ці невтішні факти, уряди та бізнеси продовжують інвестувати у викопне паливо: нафту, газ, вугілля. Це призводить до рекордних викидів парникових газів і втрати лісів.
У 2023 році викиди вуглекислого газу через виробництво енергії досягли рекордного рівня, піднявшись на 1,1% порівняно з 2022 роком.
У 2021 році частка викопного палива у світовій енергетиці зросла вперше за останнє десятиліття, досягнувши 80,3% від загальної енергії — це негативно позначається на екосистемах планети.
Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я доктор Тедрос Адханом Гебреєсус, коментуючи результати звіту, наголосив:
Кліматична криза — це криза для системи охорони здоров’я. З підвищенням температур на планеті стихійні лиха частішають і посилюються, і це не оминає жодного куточка світу.
Він закликав до термінових дій, підкресливши, що зміни клімату — це вже не далека загроза, а реальна небезпека для здоров’я людей прямо зараз.
Що відомо про загрозу дефіциту питної води у Європі
Зазначається, що у звіті, оприлюдненому Агентством 15 жовтня, зазначається, що ключовими проблемами залишається забруднення навколишнього середовища, занепад екосистем, зміни клімату та надмірне використання прісної води.
Підкреслюється, що у сумі ці фактори дуже сильно впливають на втрату прісноводних ресурсів на території Європи.
Лише третина поверхневих вод у Європі відповідає задовільним екологічним стандартам.
