Військовослужбовець ЗСУ та партизан Артем Карякін з позивним “Східний” розповів в інтерв'ю Online.UA свою власну історію боротьби за незалежність України безпосередньо на окупованих Росією територіях.
Рух спротиву РФ на окупованих територіях України набирає обертів
За словами Артема Карякіна, потужний партизанський спротив в окупованих Росією регіонах України нікуди не зник, навпаки, він посилюється.
Наші громадяни продовжують власноруч ліквідовувати не лише росіян, а й колаборантів.
Тому потужних вибухів, як було з авто колаборанта Валерія Чайки у Старобільську Луганської області, буде ще більше.
У нас достатньо людей, які готові на це піти. І їх буде лише більше. Правил, в принципі, вже немає жодних на цій війні. І жодних чітких правил ні з нашого, ні з їхнього боку вже давно не існує. Потрібно розуміти, що росіяни йдуть на мерзенні вчинки і найжахливішими методами діють проти нас. І вони самі стирають правила.
Артем “Східний” Карякін
Військовослужбовець ЗСУ та партизан
Як зазначає Артем Карякін, йому відомо про сотні інформаторів на окупованій Луганщині, які допомагають українським силам, передають їм розвіддані, ризикуючи життям.
Якщо говорити про все регіони, що знаходяться під контролем ворога, то це тисячі громадян.
Лише протягом останніх двох років військовослужбовець ЗСУ отримував важливу інформацію від понад 300 людей.
Яким був партизанський шлях Артема Карякіна
Історія “Східного” почалася ще в далекому 2014 році, коли російські війська розпочали вторгнення в Україну.
Увесь цей час, аж до повномасштабної війни, йому доводилося пересилювати свій страх, щоб чинити опір окупантам.
Тобто страх, він нікуди не йшов. Мене бачили, як я розклеював стікери проукраїнського змісту. Я там ще у 2012-2013 роках розклеював стікери по Стаханову зі Степаном Бандерою, наприклад. І були люди, які знали, хто їх клеїть у місті. Тому, звичайно, були побоювання, що рано чи пізно вони захочуть мене якось перевірити. Я знав, що під тортурами я зізнаюся у всьому. Тобто, коли мені людина в обличчя каже: “Ми знаємо, що ти український коригувальник і поки що нам це не потрібно, але якби ми хотіли, ми б тебе вже зарізали”, — згадує Артем Карякін.
Багато років поспіль український партизан жив з усвідомленням того, що його можуть вбити будь-якої миті, однак все одно не здавався.
Його життя різко змінилося, коли в 2020 та 2021 роках померли мама, тато та бабуся, тому він вирішив покинути окуповану Луганщину, щоб продовжити боротьбу проти росіян уже на території, яка підконтрольна Україні.
Погрози надходять постійно, і вони різнопланові. Тобто це можуть бути як просто повідомлення з погрозами, так можуть бути записи з відео з нашими полоненими, яких вони там б'ють і катують. І коли я визнав просто причетність до удару по управлінню ФСБ у місті Стаханов, я по суті підписав собі квиток в один кінець. Тобто це така штука, яка нікуди не подінеться… Тому що, так чи інакше, я б узяв на себе, як мінімум, удар по ПВК “Вагнер” на стадіоні Перемоги у Стаханові у 22-му році та управлінню ФСБ.
Артем “Східний” Карякін
Військовослужбовець ЗСУ та партизан
