За словами заступниці глави Міноборони Катерини Черногоренко, електронний кабінет буде створено для кожного військовозабов'язаного, однак громадяни на власний розсуд будуть вирішувати, користуватись ним, чи ні.
Як працюватиме електронний кабінет військовозабов’язаних
Кабінет буде створено для кожного військовозобов'язаного, фактично це буде заздалегідь готова опція для такої роботи, але користуватися таким електронним кабінетом чи ні, буде справою кожного громадянина/громадянки, — пояснює Черногоренко.
Вона підкреслила, що за допомогою цього кабінета військовозабов’язані зможуть надати власні дані вне залежності від місця перебування.
Також можна буде побачити інформацію про себе, яка міститься в реєстрі.
В електронному реєстрі військовозобов'язаних містяться тільки ті дані громадян, які прописані в законі й можуть сприяти зменшенню кількості помилок при військовому обліку. При цьому кожен може подати через електронний інтерфейс ті дані, які вважає за потрібне, — підкреслила заступниця глави Міноборони.
Чому працівників ТЦК не карають у разі порушення закону
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю журналістам "Суспільного" зазначив, що тільки протягом 2023 року було більше тисячі випадків, коли йому доводилось реагувати на інциденти, пов’язані із порушеннями закону та прав людини з боку працівників ТЦК.
Понад тисячу у 2023-му. В цьому році — вже більш ніж 300 подібних випадків. Це, скажімо так, кейси, в яких треба розбиратись. Звернень набагато більше... Мене інформують, що відкрите дисциплінарне провадження, що на когось наклали адміністративне стягнення. Але я не бачу, навіть по максимально ганебних випадках, реального покарання, — наголосив Лубінець.
На його думку, до реальних покарань не доходить, оскільки жорсткі заходи проти військових можуть трактуватись неоднозначно.
На думку багатьох, буде так, що він — герой, затримував ухилянтів. А на думку іншої частини України, він буде людиною, яка порушила права громадянина, — пояснює Лубінець.
Омбудсман переконаний, що ми не можемо навіть уявити, що відчувають військові на передовій.
Це надзвичайно складно. Але це не означає, що інші не воюють. Треба давати юридичну оцінку людині, яка відмовляється від конституційного обов'язку захищати державу. Але це не означає, що після затримання її можна бити, ще й фільмувати це. Встановлення винуватості відбувається на засіданнях суду. За всіма такими випадками спостерігають наші міжнародні партнери. Які потім вирішують, чи надавати Україні допомогу, чи ні. Чи наближати Україну до вступу до ЄС, чи ні, — підкреслив Лубінець.
На його думку, повинні існувати паралельні системи призову та вербування.
З одного боку, надайте можливість громадянину обрати підрозділ, військову професію. З іншого — чи повинні все ж таки проводитись наступні мобілізаційні кроки? Напевно. Я взагалі вважаю, багато чого запропонованого в законопроєкті можна було зробити постановами уряду. Законопроєкт повинен був всіх об'єднати. Але чомусь він став каменем розбрату. Хтось за нього, хтось категорично проти, але всі його обговорюють, — зазначив омбудсмен.
