Росія звинуватила Україну в кількамісячному призупиненні обміну військовополоненими. Таким чином Кремль намагається розпалити невдоволення в українському суспільстві та відвернути увагу західних країн від підтримки країни.
Як РФ використовує тему обміну полоненими
Зазначається, що Уповноважена з прав людини в РФ Тетяна Москалькова звинуватила Україну у висуненні "надуманих вимог", що спровокували паузу в обміні військовополоненими протягом останніх кількох місяців. Вона також додала, що Росія робить все можливе для підтримки діалогу з українським урядом та Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) у справах військовополонених.
Водночас, у листопаді 2023 року представник Українського координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко зазначив, що Росія вже призупиняла обмін військовополоненими влітку 2023 року з невстановленої причини.
29 травня "Радіо Свобода" зазначило, що Україна була змушена відкрити третій табір для російських військовополонених, частково через "фактичне блокування обмінів російською стороною", а частково через зростання кількості російських дезертирів, які стають військовополоненими. Це узгоджується з кількома нещодавніми заявами українських посадовців про те, що російські офіційні особи чинять спротив продовженню обміну військовополонених.
У звіті ISW також зазначається, що за останні кілька місяців після останнього обміну в лютому, Росія вчинила низку зловживань щодо українських полонених. Зокрема були зафіксовані страти без суду й слідства та використання військовополонених як живих щитів на полі бою, — ці обидва випадки є порушенням Женевської конвенції про військовополонених. Також було зафіксовано функціонування "чорного ринку" для продажу українських військовополонених російським воєнізованим угрупованням.
Крім того, йдеться у звіті, Росія використовує батальйон, що складається переважно з українських військовополонених, для ведення бойових дій в Україні, що є ще одним кричущим порушенням Женевської конвенції.
В ISW припускають, що звинувачення Москалькової в тому, що Україна є стороною, відповідальною за припинення обміну, може бути спробою риторично перекласти провину на Київ та приховати безліч добре задокументованих зловживань агресора щодо українських військовополонених.
Це може розпалити незадоволення в українському суспільстві та відвернути увагу від підтримки України країнами Заходу. Схоже, що Кремль використовує політику обміну військовополоненими як ще один риторичний прийом для підриву процесу ухвалення рішень в Україні, — йдеться у звіті ISW.
Обмін полоненими між Україною та РФ
Нагадаємо, 3 січня 2024 року відбувся найбільший обмін полоненими з початку повномасштабної війни, — тоді додому повернулися 230 захисників.
Останній обмін військовополоненими між Україною та РФ відбувся 8 лютого 2024 року у форматі 100 на 100 за сприяння Об'єднаних Арабських Еміратів. Тоді на Батьківщину повернулися 49 воїнів Нацгвардії України, 25 прикордонників і 26 військовослужбовців ЗСУ, зокрема 11 тероборонців. Як мінімум 28 визволених мали поранення чи серйозні хвороби.
24 січня Україна та Росія планували провести 50-й обмін полоненими, але його було зірвано через падіння літака Іл-76 під Бєлгородом. Зірваний обмін мав бути одним із найбільших за час війни.
Тим часом у російському полоні перебувають більше 400 українок, більшість із них — цивільні особи.
