Європейські споживачі продовжують купувати російські енергоносії, які транспортуються у тому числі Україною, та спонсорують Путіна.
Головні тези:
- Європа залишається головним споживачем російської нафти, не наважуючись на серйозні санкції проти Росії.
- Росія успішно обминає обмеження шляхом шахрайства та створення дочірніх компаній-посередників.
- Ситуація з танкером Boracay показала, що гучні заяви про штрафи та затримки не призвели до суттєвих обмежень у продажах нафти.
Росія продовжує обходити нафтові санкції Заходу
Європа все ще не наважується на серйозні санкції проти російської нафти. А ситуація з захопленням танкера російського тіньового флоту Boracay французькими спецпризначенцями нагадувала театр, адже після гучної затримки танкер продовжив свій шлях і це не привело до обмеження продажу нафти.
Про це у колонці для британського тижневика The Spectator написав оглядач Оуен Меттьюс.
Він додав, що президент Франції Еммануель Макрон не зміг підтвердити наявність доказів про те, що саме це судно причетне до атак дронів по Європі та запуску БПЛА, які помітили у Данії.
За його словами, це крок до політики перешкоджання підозрілим танкерам, які причетні до торгівлі російською нафтою, перебувати в територіальних водах країни. Метою було "посилити тиск на Росію, щоб переконати її повернутися за стіл переговорів" щодо України.
Оглядач додав, що гучний міжнародний інцидент завершиться лише дводенною затримкою партії у 100 тисяч тонн російської сирої нафти з балтійського порту Приморськ до Індії, де її мають відвантажити у порту міста Вадінара, штат Гуджарат, та направити до НПЗ індійської компанії Nayara Energy.
Він пише, що світ не може заборонити росіянам використовувати тіньовий флот — ці танкери ходять морями цілком законно, але через вік та технічний стан не застраховані та не можуть заходити у більшість європейських та американських портів.
Європа мало що може зробити, щоб зупинити цей рух, і щобільше, сама є головним споживачем російської нафти, нафтопродуктів та газу. А найбільша приватна нафтова компанія Росії "Лукойл" досі експлуатує нафтопереробні заводи в Нідерландах, Румунії та Болгарії, які повністю відповідають санкційним вимогам.
Він нагадав, що купівля та продаж російської нафти не заборонені. Однак, існує обмеження цін. Хоча на практиці виявилося, що Росія досить легко обходить встановлені обмеження.
Меттьюс пише, що одним із методів є так зване "шахрайство з атестацією", коли в офіційних документах заявляється низька ціна партії, але додаються приховані додаткові витрати, такі як переробка та транспортування, щоб компенсувати різницю. Інший метод — створення російськими нафтовими гігантами дочірніх-компаній посередників, які купують нафту дешево, а перепродають за ринковими цінами.
Коли йдеться про припинення експорту російської нафти, то бачимо багато показових заяв і майже ніяких реальних дій. Це тому, що Європа залишається основним споживачем російської нафти та газу завдяки своїм зобов'язанням щодо нульового викиду та боротьби з ядерною енергетикою.
Винні не лише русофільські Угорщина та Словаччина, як вдає Брюссель. Велика кількість російського газу, що постачається трубопроводом, все ще протікає через Україну та Туреччину, а імпорт російського зрідженого природного газу до Європи минулого року фактично зріс на 25 відсотків.
Крім того, Європа імпортує мільйони тонн дизельного пального та бензину, видобутку з російської сирої нафти в Індії. Європейські споживачі енергії залишаються серед найбільших спонсорів військової машини Путіна.
