Японські вчені створили робота з усміхненим обличчям з живих клітин шкіри — фото

Олена Оніщук

Джерело: The Telegraph

Учені з Японії відкрили метод створення «виразів, схожих на людину» на механічних головах роботів, що у подальшому буде використано для створення реалістичних гуманоїдних “штучних людей”.

Головні тези:

Японські вчені успішно створили гуманоїдного робота з усміхненим обличчям, використовуючи живу людську шкіру.
Інженерний прорив полягає в прив'язці вирощеної в лабораторії шкіри до механічних облич роботів, що дозволяє їм відтворювати реалістичні вирази обличчя.
Цей метод може знайти застосування як у розробці гуманоїдних роботів з підвищеною мобільністю та сенсорними можливостями, так і у косметичній промисловості та навчанні пластичних хірургів.
Робототехніка з живою шкірою може стати новим кроком у створенні реалістичних машин, які відтворюють людські вирази та рухи.
Подальші дослідження включають посилення реалістичності шкіри роботів за допомогою додавання потових залоз, кровоносних судин та нервів.

У Японії створили першого у світі робота з усміхненим обличчям

Вчені змусили робототехнічне обличчя посміхатися. Дослідники з Японії використали справжню людську шкіру в результаті прориву, який може призвести до пересадки кліток людини на гуманоїдні машини.

Вчені з Токійського університету виявили, як прив’язати вирощену в лабораторії шкіру до механічних облич, дозволяючи роботам робити людські вирази обличчя.

Цей винахід прокладе шлях до створення більш переконливих гуманоїдних роботів, що принесе підвищену мобільність і вбудовані сенсорні можливості.

Researchers have found a way to bind engineered skin tissue to the complex forms of humanoid robots. #UTokyoResearch #robotics #bioengineering https://t.co/sRfebItIml pic.twitter.com/iM2WSqjM5H
— UTokyo | 東京大学 (@UTokyo_News_en) June 25, 2024

За словами вчених, цей інженерний подвиг також є перспективним для косметичної промисловості та навчання пластичних хірургів.

Ця шкіра не тільки м’яка, але й здатна відновлюватися у разі пошкодження, копіюючи зв’язки шкіри людини.

Команда раніше намагалася використовувати міні-гаки як якір, але вони розірвали експериментальну шкіру, коли робот рухався.

Новий метод дозволяє гнучкій тканині шкіри відповідати будь-якій формі

Щоб відтворити еластичні зв’язки в людській шкірі, вони просвердлили невеликі отвори в обличчі робота та використали колагеновий гель, щоб закріпити виготовлену в лабораторії шкіру зверху.

Професор Шоджі Такеучі, провідний дослідник, сказав: “Імітуючи структуру зв’язок шкіри людини та використовуючи спеціально зроблені V-подібні перфорації в твердих матеріалах, ми знайшли спосіб зв’язати шкіру зі складними структурами”.

Природна гнучкість шкіри та міцний метод адгезії означають, що шкіра може рухатися разом із механічними компонентами робота, не розриваючись та не відшаровуючись.

Професор Такеучі, піонер-дослідник у галузі біогібридної робототехніки, сподівається покращити реалістичність і товщину шкіри, додавши потові залози, пори, кровоносні судини, жир і нерви.

Складна структура сконструйованої людської шкіри на характеристиках робота

Іншим важливим завданням, пояснив він, буде «створення людських виразів шляхом інтеграції складних приводів або м’язів усередину робота».

Його лабораторія вже створила роботів, здатних ходити, використовуючи біологічну м’язову тканину, 3D-лабораторне м’ясо та штучну шкіру, що самовідновлюється.

Робот-змій шукатиме життя на Енцеладі

Дослідники Лабораторії реактивного руху NASA почали випробування робота-змія. Наразі тестування проводять на ділянках, які імітують ландшафт супутника.

Робот Exobiology Extant Life Surveyor (EELS) має довжину 4,4 м та важить 100 кг. Він оснащений системами планування з урахуванням ризиків, ситуаційної обізнаності й здатен рухатися автономно без контролю з боку людини.

Він розроблений так, щоб пристосуватися до пересування місцевістю, схожою на океанський світ, псевдозрідженим середовищем, закритим лабіринтовим середовищем і рідинами.

Дослідники також планують використати робота-змію для дослідження об’єктів під поверхнею супутника. Йдеться про водні об’єкти, вивчення яких має дати відповідь на питання щодо існування життя на Енцеладі.