Країни ЄС зіткнулись із проблемами в рамках реалізації плану щодо збільшення виробництва артилерійських боєприпасів для надання допомоги Україні.
Що стоїть на заваді збільшенню у ЄС виробництва боєприпасів для передачі Україні
Зазначається, що у січні цього року країни ЄС визнали, що не виконали власної обіцянки щодо передачі Україні мільйона артилерійських боєприпасів.
У березні на збільшення виробництва боєприпасів Брюссель виділив 500 млн євро.
Однак неочікуваною проблемою стала нестача вибухових речовин.
Зокрема, схвалений план передбачає близько 372 млн євро будуть спрямовані виробникам боєприпасів.
Європі потрібні вибухові матеріали, щоб досягти своєї мети з виробництва 2 млн снарядів на рік до кінця 2025 року.
ЄС стикається із гострою нестачею вибухових речовин. Як вирішують проблему
Автори матеріалу пояснюють, що кожен артилерійський снаряд містить в собі 10,8 кг фугасної вибухової речовини, як-от тротил, октоген або гексоген.
Для здіснення пострілів на на десятки кілометрів необхідні додаткові заряди.
Інші боєприпаси потребують ще більше вибухових речовин.
Наприклад, фугасна боєголовка ракети Storm Shadow важить близько 450 кг.
У публікації зазначається, що серед виробників вибухових речовин не має впевненності у тому, що затверджений план зі збільшення виробництва боєприпасів вдасться реалізувати.
Автори матеріалу підкреслюють, що із закінченням холодної війни попит на зброю різко впав, що змусило велику кількість європейських виробників вибухових речовин згорнути власну діяльність.
Велика Британія, наприклад, закрила свій останній завод із виробництва вибухових речовин у 2008 році.
Останній великий виробник тротилу у Європі розташований на півночі Польщі.
В інших країнах багато державних об'єктів були або приватизовані, або законсервовані.
Протягом десятиліть виробництво вибухових речовин та артилерійських боєприпасів в країнах ЄС орієнтувалось на потреби мирного часу.
В результаті в ланцюжку поставок залишається дуже мало резервів для задоволення попиту, що зростає.
Підкреслюється, що у європейських країнах буквально кілька виробників випускають високоенергетичні матеріали за стандартами НАТО.
Одна з них — Chemring Nobel, що займає великий завод у Сетрі, Норвегія.
Інша компанія — французька Eurenco, яка керує таким же величезним підприємством у Карлськогу, Швеція.
Завод Eurenco буде перевантажений до 2030 року, а завод Chemring у Саетрі працюватиме на повну потужність.
За словами Тіма Лоуренсона з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, для збільшення виробництва артилерійських боєприпасів та відновлення роботи заводів, які припинили діяльність, потрібен певний час для проведення модернізації та ремонту виробничих ліній.
Європейські обороні компанії, приваблені субсидіями ASAP, інвестують в розширення виробництва.
Однак за словами спеціалістів, будівництво підприємства з нуля може зайняти від трьох до семи років.
Показовий приклад: компанія Rheinmetall, постачальник боєприпасів, будує комплекс із виробництва вибухових речовин в Угорщині; проте виробництво розпочнеться лише у 2027 році.
Зазначається, що велика кількість правил безпеки та охорони навколишнього середовища також перешкоджають планам з розширення виробництва.
Наразі низка європейських постачальників боєприпасів шукає вибухові речовини в компаній з Японії та Індії.
Деякі експерти стурбовані тим, що імпортована вибухівка має найгіршу якість і тому може зашкодити обладнання.
Прогнозується, що річне виробництво снарядів у масштабах ЄС досягне щонайменше 1,4 млн до кінця 2024 року порівняно з приблизно 500 тис рік тому.
Закладаючи 11 квітня першу цеглу для заводу з виробництва палива Eurenco у Бержераку, президент Франції Еммануель Макрон захищав ефективність французької "військової економіки".
Завод, за його словами, відкриється в рекордно короткий термін до 2025 року. Однак, оскільки літній наступ Росії вже у розпалі, цього недостатньо, щоб допомогти Україні, — підкреслюється у матеріалі видання.
