Посол Євросоюзу в Грузії Павел Герчинський заявив, що після ухвалення скандального закону про "іноагентів" можуть переглянути безвізовий режим з країною.
Головні тези:
- Призупинення безвізу може негативно вплинути на простих громадян Грузії, які платимуть за це високу ціну.
- “Закон про іноагентів” у Грузії спровокував масштабні протести через порушення свободи слова.
- Критики законопроєкту вважають його аналогом російського, спрямованого на обмеження демократії та свободи ЗМІ.
- Рішення щодо призупинення безвізового режиму буде ухвалено найближчими тижнями країнами-членами ЄС.
У разі призупинення безвізу постраждають прості громадяни Грузії
Говорячи про можливі наслідки для Грузії після ухвалення скандального закону, Герчинський зазначив, що «всі варіанти — на столі». Коментуючи можливість перегляду безвізового режиму для Грузії, він сказав, що лібералізація візового режиму для країни погоджувалась із певними умовами.
За словами дипломата, для призупинення безвізу на шість місяців потрібні голоси не всіх членів, а більшості.
І я впевнений, що це буде розглянуто як один із варіантів, і країни-члени ухвалять рішення, — додав Герчинський.
Однак Герчинський занепокоєний тим, що у разі призупинення безвізу постраждають прості громадяни Грузії, які «заплатять дуже високу ціну».
Що відомо про закон “Про іноагентів“ у Грузії
Грузинський парламент подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на закон «Про прозорість іноземного впливу». За рішення проігнорувати зауваження Зурабішвілі проголосували 66 грузинських депутатів. За подолання вето президентки Грузії проголосували 84 депутати, проти — чотири.
Згідно з Конституцією Грузії, закон протягом трьох днів передається президенту Грузії. Щоб закон набув чинності, протягом п’яти днів його має підписати президентка. Якщо вона відмовиться, то це мав зробити голова парламенту Шалва Папуашвілі з правлячої «Грузинської мрії», яка просувала цей закон, через який неодноразово спалахували протести.
Закон про іноагентів оголошує неурядові та медійні організації, чий дохід становить понад 20% із-за кордону, організаціями, що представляють інтереси іноземної держави. Вони мають бути зареєстровані у спеціальному реєстрі та щороку заповнювати фінансову декларацію. Інакше перший раз їх оштрафують на 25 тис. ларі (близько 7850 євро).
Протягом тижнів у країні тривали багатотисячні акції проти ухвалення цього документа. Критики законопроєкту вважають його аналогом російського, яким кремль придушує свободу слова у своїй країні. Партія влади Грузії переконує, що нічого спільного в них немає.