Офіційний Брюссель планує відійти від використання Європейського фонду миру як основного інструменту фінансування військової підтримки України. Таким чином ЄС може уникнути постійних вето з боку команди Віктора Орбана.
Головні тези:
- Велика частина коштів буде спрямована на програми, фінансовані з бюджету ЄС, та лише 5% – з Європейського фонду миру.
- Євросоюз планує надати Україні додаткову фінансову допомогу до кінця 2024 року.
Євросоюз хоче змінити модель фінансування допомоги Україні
Згідно з даними журналістів, уже 9 жовтня посли Європейського Союзу мають намір досягти політичної згоди щодо умов надання Україні допомоги на 50 млрд євро з використанням доходів від заморожених російських активів.
Що важливо розуміти, мовиться про кредит від “Групи семи”, у межах якого офіційний Брюссель планує надати до 35 млрд євро.
Проєкт рішення передбачає, що значна частина коштів піде на програми, що фінансуються з бюджету ЄС, і лише 5% — у Європейський фонд миру, з якого Євросоюз компенсує країнам-членам вартість переданої Україні військової допомоги. Для рішення достатньо буде більшості, тож Угорщина не зможе заветувати його.
За словами журналістів, величезна кількість перепон з боку команди угорського лідера Віктора Орбана є однією з причин, чому Євросоюз хоче відмовитися від використання Європейського фонду миру як основного інструмента військової підтримки України.
Україна може отримати додаткову фінансову допомогу
Видання звертає увагу на те, що досі близько 90% коштів з доходів від заморожених активів російського центрального банку спрямовували на підтримку України саме через Фонд миру.
Офіційний Брюссель ухвалив таке рішення у червні, обійшовши опір Угорщини, і за місяць перерахував туди перший транш.
Шеф європейської дипломатії Жозеп Боррель офіційно підтвердив, що, окрім першого траншу, до кінця року таким же чином на підтримку України хочуть спрямувати ще 1 мільярд євро.
За його словами, вони будуть надаватися Україні на три цілі — ППО, боєприпаси, підтримка української промисловості.
Ми розуміємо, що з юридичної точки зору, оскільки одна країна не брала участі у рішенні щодо використання активів, вона не може брати участі в ухваленні рішення про те, на які цілі їх спрямовувати, — заявив він тоді.
