Китай стрімко нарощує свій військовий потенціал, в тому числі в морі, і вже накопичив серйозний ядерний арсенал.
Головні тези:
- Китай накопичує серйозний ядерний арсенал та посилює свої збройні сили, включаючи військовий флот.
- НАТО відзначає амбіції Китаю у контролі над Тайванем та можливість співпраці з Росією у військових діях.
- Безпека у Трансатлантичному та Індо-Тихоокеанському регіонах взаємопов'язана та може вимагати посилення оборонного потенціалу.
Китай має тисячу ядерних зарядів — Рютте
Про це на спільній пресконференції з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем у середу 9 липня повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який перебуває з візитом в Німеччині з нагоди 70-ої річниці вступу країни в Альянс.
Ми бачимо, що Китай швидко нарощує свої збройні сили. Зараз у них більше кораблів у морі, ніж у США. До 2030 року у них буде ще 100. Зараз у них тисяча ядерних боєголовок, і вони не для того, щоб організувати парад у Пекіні. Вони для того, щоб їх використати.
Він додав, що Альянсу добре відомо про амбіції Китаю отримати контроль над Тайванем.
Генсек НАТО повторив тезу, яку озвучував раніше, про те, що перед нападом на Тайвань китайський лідер Сі Цзінпінь «спочатку зателефонує до Москви своєму набагато «молодшому» партнеру, Володимиру Володимировичу Путіну, щоб попросити його відволікти нас у цій частині Європи».
На його думку, це свідчить, що безпекова ситуація у Трансатлантичному та Індо-Тихоокеанському регіонах все більше взаємопов’язана. Генсек НАТО навів приклад участі Північної Кореї у військовій агресії Росії проти України, поставки Китаєм у Росію товарів подвійного призначення в обхід санкцій, та Іран, який передає Росії технології дронів.
Очільник Альянсу попередив, що в осяжному майбутньому Росія може повноцінно напасти на територію НАТО, та додав, що з такою оцінкою погоджуються і деякі німецькі генерали.
Це не просто три, п’ять або сім років. Три роки — це ніби сьогодні, п’ять — це наступний тиждень, а сім років — вже наступного місяця, — зазначив Марк Рютте, пояснюючи, що саме у зв'язку з розумінням наявної загрози європейські члени Альянсу нарощують витрати на оборону, а не з метою «зробити одну людину щасливою».
