Ексочільнику забороненої партії “Опозиційна платформа — За життя” Віктору Медведчуку та його соратникам повідомили про підозру у справі нафтопроводу “Самара — Західний напрямок”.
Що відомо про нову підозру зраднику Медведчуку
Слідчі зібрали масштабну доказову базу, яка доводить незаконність приватизації державного нафтопроводу «Самара — Західний напрямок» у 2015 році.
У рамках розслідування повідомили про підозру Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які заволоділи та управляли нафтопроводом.
Їм інкримінували:
зловживання повноваженнями;
введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
заволодіння чужим майном, зловживаючи службовим становищем;
отримання коштів, внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, та їх легалізація.
Справа нафтопроводу «Самара — Західний напрямок» або «труби Медведчука»
Нафтопродуктопровід «Самара — Західний напрям» має ділянку на території України довжиною 1433 кілометри, яка сполучає її з Росією та Білоруссю та тягнеться до західного кордону.
Він був збудований за часів СРСР і після проголошення незалежності України мав перейти у власність держави. Проте дочірня компанія російської АК «Транснефтепродукт» не передала права на трубопровід.
Починаючи з 2005 року, Україна через суди доводила своє право на володіння трубопроводом, і лише у 2014—2015 роках це право підтвердили Апеляційний і Вищий господарський суди.
Однак, як стверджує слідство, Медведчуку вдалося скасувати це рішення через Рівненський господарчий суд і оформити продаж нафтопродуктопроводу швейцарській компанії, яку фактично контролювали учасники схеми.
Після заволодіння «трубою» Медведчук та його спільники забезпечили її роботу через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а отримані прибутки виводили на рахунки афілійованих закордонних компаній та ділили між собою.
Цю інформацію, серед іншого, підтверджують покази самого Віктора Медведчука, надані ним до обміну з РФ.
З травня 2019 року прокачування дизеля через нафтопровід заблокували, щоб повернути його у державну власність, а правоохоронці досліджували законність приватизації. У лютому 2024 року Верховний суд України остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.
