Більше ніж 3 тисячі засуджених подали заяви на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для служби в армії.
Понад 3 тис засуджених подали заяви на службу в ЗСУ
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявила, що це прогнозована цифра.
Під час попередніх опитувань майже 4,5 тисячі українських ув’язнених підтримали пропозицію звільнити їх від покарання за умови підписання контракту.
Водночас вона зауважила, що не усім засудженим закон дозволяє мобілізуватись. Ба більше, дехто може отримати відмову з боку військово-лікарських комісій (ВЛК) через суспільно-небезпечні хвороби (ВІЛ, туберкульоз, гепатити).
І тому коли ми говоримо великі цифри — про 20 тисяч, це дуже теоретичний потенціал. Реально це 4-5 тисяч. Але ми зрозуміли, що і 4-5 тисяч замотивованих людей, у яких є бажання умовно-достроково звільнитися за умови укладення контракту — це допомога для Збройних сил. Тому ми пішли на цей крок і зараз реалізовуємо відповідний закон.
Олена Висоцька
Заступниця міністра юстиції
За словами заступниці голови Міністерства юстиції, робота з тими, хто виявив бажання служити — вже розпочата. Відповідні заяви були складені й засуджені проходять ВЛК. Водночас їх також очікуватиме знайомство із командирами.
Відповідно, командири військових частин дають свою згоду по конкретній людині й ми передаємо матеріали до суду, — пояснила Висоцька.
У тому ж числі в законі є перестороги для тих, хто вирішить вийти з тюрми, але відмовиться служити. Це загрожуватиме їм додатковими 5-10 роками ув'язнення.
Мобілізація засуджених
Верховна Рада проголосувала за добровільну мобілізацію вʼязнів 8 травня. Президент підписав закон 17 травня.
Шансу мобілізуватися не матимуть ті особи, котрі засуджені за:
злочини проти національної безпеки України (ст. 109-ст.114-2 Кримінального кодексу);
вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством (ч. 2 статті 115 Кримінального кодексу);
за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 152-156-1 Кримінального кодексу);
тероризм (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 258-258-6 Кримінального кодексу);
ДТП зі смертельним наслідком вчинене під впливом наркотиків чи алкоголю (ч. 4 статті 286-1 Кримінального кодексу).
