Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) дійшла висновку, що Монголія не співпрацювала щодо арешту та видачі Володимира Путіна, і передала питання до Асамблеї держав-учасниць.
Головні тези:
- Монголія визнана МКС порушником через нездійснення арешту та видачу Путіна за ордером Суду.
- Держави-учасниці МКС зобов'язані співпрацювати з Судом та виконувати його рішення.
- Монголія пояснила свою відмову арештувати Путіна енергетичною залежністю від Росії.
- Суд виконує функції, спрямовані на забезпечення міжнародного правопорядку та покарання серйозних злочинів.
- Визнання Монголії порушником може мати наслідки для її стосунків з МКС та іншими державами-учасницями.
Монголія визнана порушницею через відмову заарештувати Путіна
24 жовтня Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) визнала, що Монголія, не затримавши Путіна, коли він перебував на її території, і не передавши його Суду, не виконала прохання Суду у питанні співпраці, всупереч положенням Римського статуту, тим самим перешкоджаючи Суду виконувати свої функції та повноваження відповідно до статті 87(7) Статуту. З огляду на серйозність відмови Монголії співпрацювати з Судом, Палата визнала за необхідне передати справу до Асамблеї держав-учасниць.
Зазначається, що держави-учасниці та ті, хто визнає юрисдикцію Суду, зобов’язані затримати та видавати осіб, які підпадають під ордер МКС, незалежно від офіційної посади чи громадянства.
Відповідно до статті 86 Римського статуту всі держави-учасниці повинні повністю співпрацювати з Судом для підтримки його мандату.
Палата також нагадала, що Суд виконує функції, які відповідають загальним інтересам міжнародного співтовариства, здійснюючи юрисдикцію над найсерйознішими міжнародними злочинами, які включають серйозні порушення основних норм міжнародного права.
Варто зазначити, що Монголія визнає юрисдикцію МКС, який у березні 2023 року видав ордер на арешт Путіна. Тож, як держава-учасниця Римського статуту, мала затримати Путіна.
Монголія не заарештувала Путіна
У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна за обвинуваченням у воєнних злочинах, зокрема у незаконній депортації дітей з України та в незаконному переміщенні українців у Росію, однак нелегітимний президент РФ 3 вересня 2024 року зустрівся з очільником Монголії в Улан-Баторі.
Це перший візит Путіна до країни, яка ратифікувала Римський статут і повинна була заарештувати російського лідера за ордером, виданим МКС у Гаазі у зв'язку з воєнними злочинами росіян в Україні.
У Монголії пояснили, що не заарештували Путіна, оскільки країна опинилася в ситуації енергетичної залежності, що ускладнює можливість арешту російського диктатора за ордером МКС.
