Науковці досягли рекордної передачі даних за допомогою оптоволокна, яка у 1,6 млн разів перевищує швидкість традиційного широкосмугового інтернет-з'єднання.
Головні тези:
- Науковці досягли рекордної швидкості передачі даних через оптоволокно - 402 терабіта на секунду.
- Ця швидкість перевищує традиційні широкосмугові інтернет-з'єднання у 1,6 мільйони разів.
- Вчені з Астонського університету використали всі 6 діапазонів довжин хвиль для досягнення цього рекорду.
- Зростання навантаження мережі вимагає використання нових діапазонів довжин хвиль для збільшення пропускної здатності оптичної інфраструктури зв'язку.
- Розроблена технологія оптичної передачі даних може значно покращити ефективність та продуктивність систем передачі даних у майбутньому.
Що відомо про досягнення рекордної швидкості передачі даних за допомогою оптоволокна
У матеріалі видання NICT зазначається, що рекордна швидкість передачі даних за допомогою оптоволокна досягла 402 терабіт на секунду.
Підкреслюється, що заради досягнення цього показника команда вчених з Астонського університету у Великій Британії задіяла всі діапазони довжин хвиль, наявні в в комерційних волоконно-оптичних кабелях.
Зазвичай у більшості подібних з’єднань задіяні виключно один чи два діапазони.
Підкреслюється, що новий рекорд перевищив попередній показний, отриманий в березні цього року.
Під час попереднього експерименту науковцям вдалось досягти швидкості передачі даних в 301 терабіт на секунду, використовуючи 4 з 6 діапазонів довжинь хвиль.
Цей висновок може допомогти збільшити пропускну здатність одного волокна, щоб світ отримав більш високопродуктивну систему. Очікується, що нещодавно розроблена технологія зробить значний внесок у розширення пропускної здатності оптичної інфраструктури зв'язку, оскільки попит на майбутні послуги передачі даних стрімко зростає, - пояснює викладач електроніки та комп'ютерної інженерії в Астонському університеті Ян Філліпс.
Зазначається, що група британських дослідників побудувала першу у світі систему оптичної передачі даних, що охоплює всі 6 діапазонів довжин хвиль, зокрема, O, E, S, C, L і U.
Вони належать до різних ділянок інфрачервоного діапазону електромагнітного спектра, що лежать в межах від 1260 до 1675 нанометрів. Для порівняння, видиме світло знаходиться в діапазоні від 400 до 700 нанометрів.
Більшість сучасних комерційних волоконно-оптичних з'єднань передають дані, використовуючи частини С-діапазону та L-діапазону, оскільки це найбільш стабільні сегменти, а це означає, що найменша кількість даних втрачається під час передачі. Але зростаюче навантаження мережі означає, що одного дня ці діапазони будуть перенасичені, тож нам потрібно буде використовувати нові діапазони, - підкреслюється у звіті дослідників.
