Науковці розкрили одну з головних загадок вакцин

Марія Власова

Джерело: MedicalXpress

Науковці під керівництвом фахівців зі Стенфордського медичного університету у США розробили аналіз крові, який дозволяє визначити тривалість дії тієї чи іншої вакцини.

Головні тези:

Нове дослідження відкрило таємницю тривалості дії різних вакцин за участю мегакаріоцитів.
Мегакаріоцити виявилися ключовими для формування стійкого імунітету після щеплення.
Результати дослідження можуть допомогти підвищити ефективність вакцин проти COVID-19 та інших інфекційних захворювань.
Майбутні дослідження показують перспективи у вдосконаленні вакцин та швидшому проведенні клінічних випробувань.
Вивчення впливу мегакаріоцитів може відкрити нові можливості у створенні вакцин для підвищення захисту організму від хвороб.

Чому вакцини мають різну тривалість дії

Зазначається, що аналіз базується на результатах досліджень мегакаріоцитів, клітинах, які беруть участь у процесі згортання крові.

Тривалий час науковці не могли відповісти на питання, чому різні вакцини мають різну тривалість з захисту організму людини від інфекційних захворювань.

Зокрема, після ін’єкції двох щеплень проти кору, епідемічного паротиту та краснухи у дитячому віці імунітет формується на більшу частину життя, або на все життя.

Науковці розкрили одну з головних загадок вакцин — Вакцина

Однак після отримання вакцини від грипу на початку епідемічного сезону в жовтні, її ефективність буде значно нижчою вже наступної весни.

Питання про те, чому одні вакцини формують стійкий імунітет, а інші — ні, було однією з найбільших загадок у науці про вакцини, — пояснює доктор філософії, професор мікробіології та імунології Балі Пулендран.

Наразі науковцям вдалось визначити, що у крові містяться певні символи, які проявляють себе у перші кілька днів після вакцинації. Саме вони передбачають тривалість дії імунітету проти захворювання.

У рамках дослідження вчені визначали реакцію організму на експериментальну вакцину проти пташиного грипу H5N1, яку вводили разом з хімічною сумішшю, що посилює імунну відповідь.

50 зждорових учасників дослідження були розділені на 2 групи, які отримували по дві дози щеплення з цією сумішшю і без.

Протягом перших 100 днів після вакцинації науковці збирали зразки крові в учасників дослідження і вивчали їх за допомогою математичних обчислювальних програм.

Програма змогла виявити молекулярну ознаку в крові, яка пов’язана з інтенсивністю реакції людини на антитіла через декілька місяців.

Переважно ця сигнатура проявлялась в крихітних частинах РНК у тромбоцитах, які утворюють згустки крові і утворюються з мегакаріоцитів — клітин кісткового мозку.

Ми дізналися, що тромбоцити є індикаторами того, що відбувається з мегакаріоцитами в кістковому мозку, — пояснює один з авторів дослідження Балі Пулендран.

Щоб перевірити зв’язок мегакаріоцитів зі стійкістю ефективності вакцини, вчені провели окремий експеримент.

Зокрема, мишам одночасно ввели вакцину проти грипу та препарат, який збільшує кількість активних мегакаріоцитів у кістковому мозку.

В результаті було підтверджено підвищення рівня антитіл проти пташиного грипу у 6 разів протягом двох місяців.

За результатами подальших досліджень було встановлено, що мегакаріоцити виробляють ключові молекули, які збільшують виживання клітин, відповідальних за вироблення антитіл (плазматичних клітин).

Наша гіпотеза полягає в тому, що мегакаріоцити забезпечують живильне, сприятливе для виживання середовище в кістковому мозку для плазматичних клітин, — підкреслив Пулендран.

Чи може це підвищити ефективність вакцин проти COVID-19 та інших небезпечних захворювань

Науковці також з’ясували, що реакція на збільшення активних мегакаріоцитів актуальна і для інших типів вакцин, зокрема, проти сезонного грипу, жовтої лихоманки, малярії та COVID-19.

У подальшому науковці планують з’ясувати, чому деякі вакцини стимулюють вищі рівні мегакаріоцитів.

Ці відкриття допоможуть створити препарати, за допомогою яких людських організм отримає більш тривалий захист від захворювань. Також подальші дослідження допоможуть пришвидшити клінічні випробування вакцин.

Ми могли б розробити простий ПЛР-аналіз, який вимірюватиме рівень експресії генів у крові лише через кілька днів після щеплення. Це може допомогти нам визначити, кому може знадобитися бустерна доза вакцини і коли, — зазначив Пулендран.