Не викрадення, а затримання: історія з главою Укрексімбанку отримала несподіваний поворот

Джерело: online.ua

Глава Укрексімбанку Олександр Гриценко затриманий СБУ за дорученням ГПУ в рамках розслідування кримінальної справи. Його ніхто не викрадав, як раніше повідомив в ЗМІ. Про затримання Гриценка повідомила речниця СБУ Олена Гітлянська, передає ONLINE.UA.

"Ніякого викрадення одного з членів правління АТ "Укрексімбанк" не було ... Затримання відбувалося виключно в рамках чинного законодавства", - повідомила Гітлянська.

Вона уточнила, що мова йде про розслідування скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК - створення злочинної організації, привласнення коштів і легалізація злочинним шляхом. На даний момент затриманий поміщений в ізолятор тимчасового утримання.

Раніше ЗМІ повідомили, що Гриценко викрали в центрі Києва під час його прогулянки з донькою. Сім'я глави Укрексімбанку підтвердила викрадення, зазначивши, що вже звернулася в правоохоронні органи.

Нагадаємо, Олександр Гриценко був призначений на посаду голови правління Укрексімбанку наглядовою радою фінустанови 1 серпня 2014 року. Колективу банку його представила особисто тодішня глава НБУ Валерія Гонтарєва. Повноваження глави банку Гриценко отримав 15 серпня 2014 року на безстроковій основі.

Раніше ONLINE.UA повідомляв, що силовики СБУ затримали колишнього заступника міністра економіки в аеропорту "Бориспіль". За офіційними даними, особа - підозрюваний в пошкодженні обороноздатності держави. Він разом з держпідприємством "Український центр "Безпека" і акціонерною холдинговою компанією "Артем" уклали завідомо збитковий договір. Відомо, що затриманим виявився Юрій Бровченко.

Як вам таке?

Категорія: Наука та медицина
Дата публікації: сьогодні о 02:04

Яка небезпека підстерігає на Марсі астронавтів — висновки науковців

Олена Шевченко

Джерело: The Guardian

Майбутні місії на Червону планету можуть бути вкрай небезпечними для астронавтів. Через наявність у марсіанському пилі токсичних частинок вони потребуватимуть спеціального захисного спорядження.

Головні тези:

Марсіанський пил містить токсичні частинки, які можуть проникати в легені та кров астронавтів, що спричиняє ризик розвитку хронічних захворювань.
Наявність кремнезему, гіпсу, перхлоратів та інших небезпечних речовин у пилу створює загрозу для здоров'я членів місії на Марс.
Астронавти на Червоній планеті вже мають підвищений ризик розвитку легеневого фіброзу через радіаційне опромінення, а додатковий вплив токсичного пилу може погіршити цю ситуацію.

Марсіанський пил має токсичні властивості

Про це свідчать результати дослідження, опублікованого в журналі GeoHealth.

Під час місій "Аполлон" на Місяць астронавти мали проблеми, спричинені місячним пилом — він прилипав до скафандрів і потрапляв у кабіну посадкового модуля.

Згодом пил провокував кашель, подразнення очей і горла. Дослідження показали, що тривалий вплив таких частинок може спричиняти хронічні захворювання.

Хоча марсіанський пил не такий гострий та абразивний, як місячний, він має схожу властивість прилипати до всього. Дрібні частинки, що становлять близько 4% товщини людської волосини, можуть проникати глибоко в легені та потрапляти в кров.

Крім того, марсіанський пил містить токсичні речовини, зокрема кремнезем, гіпс, перхлорати та нанофазні оксиди заліза, які можуть бути небезпечними для здоров’я членів потенційної місії.

Найбільшу загрозу становить ризик для легень астронавтів. Оскільки пил дуже дрібний, очікується, що він залишатиметься в легенях астронавтів, а частина з нього потраплятиме в кровообіг, — пояснив співавтор дослідження Джастін Ванг, студент-медик Школи медицини Кека при Університеті Південної Каліфорнії (USC) у коментарі CNN.

За його словами, астронавти вже мають підвищений ризик розвитку легеневого фіброзу через радіаційне опромінення під час космічних польотів, а такі небезпечні речовини, як кремнезем і оксиди заліза, можуть спричинити хвороби легень, які лише посилять цей ризик.

Крім того, Ванг наголосив на небезпеці перхлоратів — хімічних сполук, які були виявлені в марсіанському ґрунті у токсичних концентраціях. Вони можуть викликати порушення роботи щитоподібної залози та апластичну анемію — захворювання, при якому організм припиняє виробляти достатню кількість клітин крові.