Попри відмову від прямих поставок скрапленого газу з Росії, Німеччина продовжує купувати російський СПГ через порти інших країн ЄС.
Головні тези:
- Німеччина придбала значні обсяги російського СПГ через порт Дюнкерк у 2024 році, перевищуючи попередні закупівлі.
- Країни ЄС, включаючи Німеччину, продовжують купувати рекордні обсяги російського СПГ через інші країни, уникаючи прямих поставок.
- Відсутність прозорості на газовому ринку ЄС призвела до суперечок між країнами-членами щодо російського СПГ.
- Компанія Sefe, яка купувала російський СПГ для Німеччини, не розкриває точні обсяги закупівель, що створює невизначеність у сфері імпорту.
Що відомо про закупівлю Німеччиною російського СПГ
Зазначається, що у 2024 році німецька компанія Sefe придбала 58 вантажів з російським СПГ, який поставлявся до французького порту Дюнкерк, що за обсягами у 6 разів перевищує, кількість закупленого Німеччиною російського СПГ у 2023 році.
Російський скраплений газ продовжують приймати порти Бельгії, Франції та Іспанії.
У цих країнах запевняють, що використовують лише незначну частину російського газу, який прибуває до їхніх портів, тоді як більша частина цього газу транспортується до інших країн ЄС.
У листопаді 2024 року Німеччина наказала своїм державним терміналам не приймати прямі вантажі російського СПГ.
Німеччина заборонила імпорт російського СПГ через свої порти. Але імпорт, який офіційно надходить з Франції та Бельгії, насправді частково складається з російського СПГ, що фактично “відбілює” цей газ. Кінцевий результат: усі залучені країни можуть стверджувати, що не несуть відповідальності за попит на російський СПГ, який усе ще зростає, — пояснює співробітник з питань енергетичної політики бельгійського аналітичного центру Bond Beter Leefmilieu Ангелос Кутсіс.
Які обсяги російського СПГ надходять до країн ЄС
У доповіді, співавторами якої є німецькі екологічні організації Deutsche Umwelthilfe і Urgewald та українська неурядова організація Razom We Stand, підкреслюється, що Німеччина все ще отримує від 3% до 9,2% газу з Росії через інші країни ЄС.
Відсутність прозорості на внутрішньому газовому ринку ЄС призвела до звинувачень між країнами-членами, що спровокувало бездіяльність щодо російського СПГ, оскільки жодна країна-член не відчуває повної відповідальності, — зазначається у матеріалі.
Газ, що транспортується з портів Бельгії, зазвичай маркований як “бельгійський газ” в офіційних німецьких базах даних, хоча Бельгія не має власного видобутку газу.
Компанія Sefe, яка належала російському “Газпрому” до її націоналізації у 2022 році, заявила, що не розголошує цифри продажів і тому не може ні підтвердити, ні спростувати висновки звіту.
Sefe має довгостроковий контракт з російським проєктом “Ямал СПГ”, який очолює російська енергетична група “Новатек”, і, можливо, купувала деякі вантажі у трейдерів.
У жовтні Франція та дев'ять інших країн ЄС закликали публікувати інформацію про постачальників, які імпортують СПГ з Росії, та обсяги, що надходять до портів ЄС.
