Країни Європейського Союзу, включно з Німеччиною та Францією, все частіше звинувачують одна одну в нездатності надати Україні достатню кількість зброї. Суперечки відбуваються в незручний для України момент, коли зростає занепокоєння, що понад 100 мільярдів доларів фінансування з боку США та ЄС призупинено на тлі політичної боротьби.
Німеччина та Франція звинувачують одна одну в недостатніх поставках зброї Україні
Німеччина підштовхує Європейську комісію до складання огляду запланованої країнами-членами фінансової та військової допомоги Україні, що дехто розглядає як спосіб «притягнути країни до відповідальності» за те, що й скільки вони надають.
Розмови про аудит під керівництвом Німеччини, який має на меті дати Україні краще уявлення про підтримку, на яку вона може розраховувати цього року, відбуваються напередодні екстреного саміту 1 лютого, коли лідери ЄС намагатимуться узгодити пакет допомоги у розмірі 50 мільярдів євро, який Угорщина заблокувала в грудні.
Європейська допомога Україні стає критично важливою, оскільки американське фінансування залишається заблокованим у Конгресі, і Київ може почати страждати від дефіциту коштів вже в березні.
Франція відкидає звинувачення в тому, що її допомога Україні запізнюється. Минулого тижня в інтерв'ю радіостанції France Inter міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню розповів про плани постачання 40 крилатих ракет великої дальності SCALP, на відміну від Німеччини, яка не надсилає свої крилаті ракети Taurus, незважаючи на прохання Києва.
Я не хотів би вказувати пальцем на деяких наших союзників, але ми також можемо пишатися тим, що ми дійсно поставили надійні системи, — сказав він.
Цього року Німеччина виділила 8 мільярдів євро на двосторонню підтримку України, а Нідерланди нададуть понад 2 мільярди євро. Деякі країни-члени ЄС ще не оприлюднили жодних пакетів підтримки. Тим часом, східні країни блоку вже вичерпали значну частину своїх запасів зброї для підтримки України на початку війни, але продовжують закликати своїх колег робити більше.
Якби всі країни виділили 1% ВВП, я б сказав, що робота була б виконана. Ми всі можемо зробити більше, — заявив міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш.
Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, тим часом, привітала суперництво між країнами-членами щодо підтримки Києва.
Якщо це позитивна конкуренція — наприклад, хто надає більше допомоги — я думаю, що це тільки добре, — сказала вона.
