У Кремлі непокояться через те, що ядерні погрози країнам Заходу втратили свою ефективність і тепер необхідно вигадувати нові способи захистити уявні “червоні лінії”.
Головні тези:
- Ефективність ядерного шантажу Кремля вичерпалася, а західні країни перестали зважати на такі загрози.
- Росія усвідомлює низьку ефективність використання ядерної зброї та потребу в нових стратегіях захисту від Заходу.
- Можливі наслідки дій Росії у відповідь на удари західною далекобійною зброєю по території країни та прогнози аналітиків щодо подальшого розвитку ситуації.
- Розглянуті можливості ескалації ситуації та прогнози щодо реакції Кремля на втрату ефективності ядерного шантажу.
Захід перестав зважати на ядерні погрози Кремля
Був перебір із ядерними погрозами. До таких заяв вже є імунітет, і вони нікого не лякають, — визнав у коментарі виданню один з неназваних російських високопосадовців.
За словами наближеного до МЗС країни-агресорки російського науковця, у Росії усвідомлюють, що використання ядерної зброї малоймовірно через негативну реакцію у партнерів з числа країн Глобального Півдня, а також низьку ефективність з військової точки зору.
Уся ця дискусія про ядерний поріг перебільшує загрозу такого типу ескалації та недооцінює можливість альтернативних варіантів. Оскільки Захід має глобальну військову інфраструктуру... можна знайти багато вразливих місць, — підкреслює російський науковець.
При цьому показова відмова США від дозволу Україні на удари по території Росії західною далекобійною зброєю певною мірою призвела до заспокоєння Кремля.
Очікується, що якщо Україні і нададуть відповідний дозвіл, він всеодно матиме певні обмеження.
Є розуміння, що червоні лінії, проведені Москвою, Заходом ігноруються, і з боку Москви повинні бути вагоміші та суттєвіші кроки, щоб продемонструвати серйозність своїх намірів, — заявляє російський науковець.
Що кажуть західні та російські аналітики
За словами засновниці французької компанії політичних консультацій R-Politik Тетяни Станової, удари далекобійною зброєю по території Росії дійсно можуть стати внутрішньою політичною проблемою для Кремля.
Для Путіна це якісний зсув, який виводить ситуацію на новий рівень і за яким може послідувати подальше розширення, — пояснює Станова.
Почесний професор воєнних досліджень у Королівському коледжі в Лондоні Лоуренс Фрідман припускає, що у разі ударів західною далекобійною зброєю по території Росії Кремль може посилити диверсійні операції про військових цілей та інфраструктури західних країн.
Наприклад, Росія може почати тісну співпрацю з єменьскими хуситами.
Він не хоче вдаватися до чогось драматичного чи різкого, у сенсі ядерних чи прямих боїв між нашими військами та його військами, але не означає, що нічого серйозного не відбудеться, — зазначає Фрідман.
За словами близького до Кремля політолога Сергія Маркова, Росії доведеться вдатись до ескалації ситуації, оскільки західні країни перестали зважати на так звані “червоні лінії” країни-агресорки.
Оскільки Росія впевнена, що в якийсь момент удари по Москві обов'язково будуть, то нам потрібно бити першими, — заявляє Марков.
Тетяна Станова своєю чергою відкидає ймовірність таких ударів, поки ситуація для Кремля не буде справді випадком відчаю.
Однак Марков наполягає, що Путін міг би посилити свої погрози та розіграти "золоту карту", влаштувавши ескалацію просто перед листопадовими виборами в США, щоб посіяти в американцях реальний страх ядерної війни і щоб вони проголосували за Дональда Трампа, який виступає за поступки Росії.
Станова вважає, що поки що Путін і сам не знає, як йому захищати "червоні лінії".
