Парамедикиня та керівниця медичної служби "Ульф" батальйону "Вовки Да Вінчі" Аліна Михайлова розповіла до яких катастрофічних наслідки призводять пияцтво й наркоманія на фронті, а також пояснила, як правильно з цим потрібно боротися.
Головні тези:
- Пияцтво та наркоманія в армії становлять серйозну загрозу для життів українських воїнів та розвитку ситуації на фронті.
- Нульова толерантність до алкоголю та наркотиків, жорсткі вимоги щодо відбору бійців, реабілітація та нові підходи до вшанування загиблих - ключові кроки у боротьбі з цією проблемою.
Алкоголь і наркотики вбивають українських бійців
Аліна Михайлова зізнається, що за 6 років у війську стикалася з випадками, коли солдат на позиції тримає не автомат, а пляшку, а людина, яка має тебе прикривати, шукає чергову дозу або «склянку».
Парамедикиня звертає увагу на те, що це не просто слабкість — це загроза життю кожного навколо.
Проспана війна: коли пляшка важливіша за позицію
Скільки позицій було проспано п’яними? Скільки разів ворог спокійно заходив, поки алкаші спали в калюжі антисептика? Скільки сплячих забрали в полон або просто зарізали? Вам про це не скажуть по телевізору, але це відбувається. Це ганьба, це втрата бойової спроможності і це смерть.
Аліна Михайлова
Парамедикиня та керівниця медичної служби "Ульф"
Аліна Михайлова нагадує про те, що війна — це місце сили, відповідальності й ясного розуму. Жоден з воїнів не має права бути п'яним на позиції, адже від нього залежить життя інших людей, а не лише його власне.
Дивіться також інтерв'ю Online.UA з бійцем роти “Гонор” Андрієм "Файтером" Хохловим:
Культ «стакана»: що ви святкуєте?
За словами парамедикині, вона не розуміє, чому в українській армії досі зберігається традиція “тягнути стакан” за звання, за річницю, за загиблого побратима.
Аліна Михайлова наголошує, що це не шанування пам’яті, це деградація і привід для слабкості.
Чарка не зробить тебе сильнішим, не наблизить до розуміння жертви, яку він приніс. Вона лише затуманить голову і перетворить тебе на ще одну небезпечну слабкість у строю.
Система, яка породжує проблему
Окремою серйозною проблемою залишаються ТЦК і ВЛК, які закривають очі на те, як п’яні та обколоті «бійці» йдуть на фронт:
Хронічні алкоголіки, яких визнали «придатними».
•Сольовіки і метадонщики з цирозом, тромбозами, астенією.
Це не поодинокі випадки — це потік, який неможливо зупинити, бо комісії виконують план. Потім цю шушеру кидають на командирів. А вони змушені ставити їх на позиції, бо інших немає. Ви хочете кращу армію? Ідіть сюди. Спробуйте. Покажіть, як правильно. Але не смійте повчати тих, хто тут, зі своєї комфортної домівки.
Аліна Михайлова
Парамедикиня та керівниця медичної служби "Ульф"
Як боротися з цією проблемою
На переконання парамедикині, насамперед має йтися про жорстку і безкомпромісну політику.
1. Відбір і контроль:
Жорсткі ВЛК і ТЦК: хронічні залежні — непридатні. Жодних винятків.
Психологічна перевірка: не підходиш — іди лікуйся або шукай інший шлях.
2. Нульова толерантність до алкоголю і наркотиків:
Чіткі правила: жодної краплі алкоголю на позиції.
Покарання: миттєве відсторонення, штрафи або вивід із бойового складу.
3. Нова культура вшанування загиблих воїнів:
Заборона «тягнути стакан» за ритуалами.
Фізична активність на честь загиблих: біг, вправи, робота на межі своїх сил. Пам’ять має виховувати силу, а не деградацію.
4. Реабілітація:
Створення програм лікування для залежних за межами бойових підрозділів.
Психологічна підтримка, щоб бійці не “зривались” у стресі.
Пияцтво і наркотики — це рак армії. Це зрада своїх побратимів, позицій і всієї країни. Якщо ми це терпимо, ми програємо не тільки ворогу, але й самі собі. Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть, — наголошує Аліна Михайлова.
